Фискальный вуайеризм

Верховная Рада приняла закон, которым отменила право Кабинета министров утверждать методику определения налоговых обязательств косвенным методом. Другими словами – определять доходы по расходам. А за несколько дней до этого появилось правительственное распоряжение, согласно которому вводится в действие система контроля за расходами чиновников. Ну, с тем, чтобы определить, по средствам ли они живут…

Конец внесудебного любопытства

Сначала о законе. Он называется "О внесении изменений в закон "О порядке погашения обязательств налогоплательщиков перед бюджетами и государственными целевыми фондами" и был проголосован 357 депутатскими голосами. Т.е. налицо недовольство народных избранников тем, что фискальные органы могут на свое усмотрение мониторить расходы налогоплательщиков, дабы установить: правильно они платят налоги или недоплачивают (буржуйские морды!). А, придя к выводу, что недоплачивают – начислять недоимку с соответствующими штрафами.

Тут следует напомнить, что с 1 июля 2002 года действует постановление Кабмина "Об утверждении методики определения суммы налоговых обязательств плательщика налогов косвенными методами", позволяющее налоговикам определять доходы бизнесменов по их расходам. Налоговые обязательства могут быть определены на основе информации о расходах плательщика, движениях на его банковском счету (благо существует союз ГНА с НБУ), приросте активов предприятия, количестве лиц, занимающих у него деньги, и другими самыми невероятными способами, весьма далекими от бухгалтерских проводок. Например, на базе информации от органов водного хозяйства (об объемах воды, прошедшей через электростанции); региональных отделений ФГИ (о суммах оплаты за аренду государственного имущества); органов ГАИ (о зарегистрированных транспортных средствах); нотариусов – об операциях купли-продажи имущества и т. д.

Кстати, в инструкции говорится: если органом государственной налоговой службы будет установлено превышение затрат физического лица над суммой задекларированного дохода и такое лицо не подтверждает документально или отказывается представить информацию относительно источника такого дохода, орган государственной налоговой службы на свое усмотрение может включить сумму превышения расходов над доходами в базу налогообложения нерадивого гражданина. Допустим, вы утверждаете, что дачу в Конче-Заспе, джип и пятикомнатную квартиру в Царском селе купили на золотые червонцы, оставленные бабушкой в наследство. Но доказать ни наличие червонцев, ни тем более факт существования бабушки не можете. Тем более трудно объяснить, за какие "шиши" в офисе вашей убыточной фирмы (а таких у нас по официальной статистике 40%) сделан евроремонт, а свои деловые переговоры вы ежедневно проводите в дорогом ресторане. Тогда не удивляйтесь сумме подлежащих к выплате налогов и не пытайтесь возмутиться: ведь у нас борьба с отмыванием денег, повторяю, идет параллельно с борьбой за уклонение от уплаты налогов.

Вскоре все будет иначе (если, конечно, Леонид Данилович подпишет закон). Согласно закону, решение о применении косвенных методов принимается уже судом по требованию руководителя налогового органа. Другими словами, контролировать посещение ресторанов и покупку бриллиантов, так же как и разрешать подслушивание телефонных разговоров, можно будет по решению суда. Правда, новая норма вступает в силу только с 1 января 2005 года. А до 1 января 2005 года действует правило, когда налоговая обращается в суд для взыскания налогового обязательства, начисленного с помощью косвенных методов.

План антикоррупционного мониторинга

Несколькими днями раньше Кабмин издал распоряжение с длинным названием: "Об утверждении плана мер по созданию и обеспечению функционирования системы государственного финансового контроля за декларированием и расходованием доходов лиц, которые претендуют на занятие постов госслужащих, и лиц, уполномоченных на исполнение функций государства, с целью усиления борьбы с сокрытием доходов от налогообложения и коррупцией". Этот документ, подписанный первым вице-премьером Николаем Азаровым, содержит целый перечень мер, которые нужно принять Главному управлению государственной службы, Государственной налоговой администрации, министерству финансов и министерству юстиции до 1 июля. В том числе – подготовить предложения к проекту закона "О государственном (финансовом) контроле за декларированием доходов лиц, уполномоченных выполнять функции государства, и их расходами". Подать список изменений в законы "О государственной службе", "О службе в органах местного самоуправления", "О борьбе с коррупцией" и Кодекс "Об административных правонарушениях".

В этих проектах Кабмин поручил определить перечень лиц, которые должны декларировать свои доходы и доходы членов семьи, обязательства чиновников по требованию подавать в течение 15 дней специальную налоговую декларацию, ввести контроль за расходами (!) чиновников при покупке ими товаров или получении услуг стоимостью более 100 минимальных зарплат.

Кабмин также поручил установить юридическую ответственность за неподачу деклараций, за неподачу информации об открытии счетов в иностранных банках, за разглашение информации, содержащейся в декларации, без согласия ее подателя. Кабмин также поручил разработать формы деклараций о доходах и специальной (налоговой) декларации, а также перечень лиц, которые должны подавать такие декларации.

Короче говоря, начался очередной этап борьбы с коррупцией. Наверное, следовало бы напомнить, что Украина одной из первых в СНГ приняла закон "О борьбе с коррупцией". В нем предусматривается ответственность за получение "должностного вознаграждения" не только в виде денег, но и в виде акций, путевок, товаров ширпотреба и даже… скидок. Сказать, что закон не действует, было бы несправедливо. За последние годы по линии борьбы с коррупцией только силами СБУ (именно это ведомство в основном борется с бедой) было возбуждено около 2 тыс. дел. За злоупотребление властью и служебным положением к уголовной ответственности привлекались чиновники почти всех облгосадминистраций, сотрудники таможенных и правоохранительных органов, функционеры ФГИ.

Бороться с коррупцией пытались не только посредством законов, но и с помощью указов, постановлений и распоряжений. Пару лет назад были подписаны соответственно приказ управления Госслужбы № 58 и указ президента № 1242 "О дополнительных мерах по усилению борьбы с коррупцией…". Первый документ, который является одним из самых курьезных продуктов бюрократической мысли, обязывает чиновников сообщать о наличии у него "конфликта интересов", т.е. "общего делового и политического интереса с кем-либо" (цитата). Указ предусматривал сокращение на 20% парка служебных автомобилей и отмену скидок на курортные путевки. В целом же оба правовых акта пронизаны духом борьбы с привилегиями и наставлениями блудливых коррупционных овец на путь истинный, но ничего общего с реальными антикоррупционными намерениями не имеют.

Поэтому в феврале этого года президент Леонид Кучма велел Кабмину разработать меры по усилению контроля над декларированием и расходованием доходов чиновниками и претендентами на должности в государственной службе. Одновременно он поручил создать четкую систему государственного финансового контроля за чиновниками и претендентами на госслужбу, которая бы содействовала дальнейшему усилению борьбы с укрывательством доходов и коррупцией.

Сказать, насколько контроль за расходами чиновников будет эффективным, пока трудно. Дело в том, что представители власти уже давно не покупают дорогостоящих вещей на свое имя, ездят по доверенности на иномарках, оформленных на дальних родственников, и обучают детишек за рубежом исключительно за счет благотворительных средств. Да и собственно коррупция в Украине приобрела форму сплошных "крыш": любая коммерческая структура должна иметь своего человека в госорганах. Иначе она не сможет существовать. Маленькая фирма "кормит" налогового инспектора, капитана в РУБЭПе, клерка в лицензионной палате. Крупная компания имеет "крыши" на всех уровнях: от перечисленных выше до министра или губернатора. Министр ведь не будет решать мелкие проблемы – не царское это дело. И дискуссии вокруг условий приватизации какого-то предприятия или наличия бюджетных счетов в конкретных коммерческих банках, как правило, являются переговорами "крыши" о судьбе подшефного бизнеса. Да и большинство происходящих в государстве процессов – от кадровых перестановок до переделов собственности – следствие борьбы разных "крыш" за лучшее место своего бизнеса под солнцем любимой родины. Именно потому победить украинскую коррупцию обычными нехитрыми методами (хоть и косвенными) невозможно: это не форма массовых злоупотреблений, а образ жизни очень многих людей.

Чиновнику на заметку:

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 2 червня 2003 р. № 323-р

“Про затвердження плану заходів щодо створення та забезпечення функціонування системи державного фінансового контролю за декларуванням та витрачанням доходів особами, які претендують на зайняття посад державних службовців, та особами, уповноваженими на виконання функцій держави, посилення боротьби з прихованням доходів від оподаткування та корупцією"

На виконання статті 3 Указу Президента України від 4 лютого 2003 р. № 73 “Про заходи щодо посилення контролю за декларуванням доходів особами, уповноваженими на виконання функцій держави” затвердити план заходів щодо створення та забезпечення функціонування системи державного фінансового контролю за декларуванням та витрачанням доходів особами, які претендують на зайняття посад державних службовців, та особами, уповноваженими на виконання функцій держави, посилення боротьби з прихованням доходів від оподаткування та корупцією (додається).

Перший
віце-прем’єр-міністр М.АЗАРОВ

ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 р. № 323-р "План заходів щодо створення та забезпечення функціонування системи державного фінансового контролю за декларуванням та витрачанням доходів особами, які претендують на зайняття посад державних службовців, та особами, уповноваженими на виконання функцій держави, посилення боротьби з прихованням доходів від оподаткування та корупцією"


1. Підготувати та подати Кабінетові Міністрів України пропозиції до проекту Закону України “Про державний (фінансовий) контроль за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами”, які б врахували вимоги Указу Президента України від 4 лютого 2003 р. № 73 “Про заходи щодо посилення контролю за декларуванням доходів особами, уповноваженими на виконання функцій держави”, та проект звернення до Верховної Ради України про їх врахування і прискорення розгляду цього проекту.

Головдержслужба, Державна податкова адміністрація, Мінфін, Мін’юст. До 1 липня 2003 року

2. Розробити законопроекти про внесення змін до Законів України “Про державну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про боротьбу з корупцією” та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо:

1) визначення переліку осіб, які повинні подавати декларацію про доходи, зобов’язання фінансового характеру, свій і членів своєї сім’ї майновий стан та декларацію про одержання додаткових доходів від викладацької, наукової і творчої діяльності;

2) зобов’язання осіб, уповноважених на виконання функцій держави, подавати у разі отримання письмової вимоги органу державної податкової служби протягом 15 днів спеціальну (додаткову) декларацію з обгрунтуванням розміру сум та джерел походження доходів, використаних для придбання майна, оплати наданих послуг чи виконаних робіт, зазначених у такій вимозі;

3) здійснення органами державної податкової служби державного (фінансового) контролю за витратами осіб, уповноважених на виконання функцій держави, на придбання у власність майна (об’єктів нерухомості, транспортних засобів, коштовностей, антикваріату та творів мистецтва, валютних цінностей, цінних паперів), оплату наданих послуг та виконаних робіт, якщо вартість такого майна, наданих послуг або виконаних робіт перевищує 100 мінімальних заробітних плат;

4) установлення юридичної відповідальності:

осіб, зобов’язаних подавати декларації про доходи та інформацію про їх витрачання, за неподання або подання не в повному обсязі чи неправдивих відомостей про доходи та зобов’язання фінансового характеру;

державних службовців та осіб, уповноважених на виконання функцій держави, за неподання або несвоєчасне подання відомостей про відкриття рахунків в іноземних банках;

осіб, уповноважених на виконання функцій держави, за неподання або несвоєчасне подання спеціальної (додаткової декларації);

керівників державних органів та підприємств, установ, організацій або уповноважених осіб, які здійснюють операції або вчиняють дії, пов’язані з придбанням майна, наданням послуг і виконанням робіт, за порушення порядку подання відомостей про здійснення таких операцій особами, уповноваженими на виконання функцій держави;

посадових осіб підприємств, установ та організацій, які виплачували доходи, за ненадання або несвоєчасне надання органам державної податкової служби відомостей про доходи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витрати, про відкриття їм рахунків у банках;

посадових осіб органів державної податкової служби за неналежне зберігання декларацій про доходи та спеціальних (додаткових) декларацій;

осіб, яким у результаті виконання службових обов’язків стала відома інформація, що міститься в декларації про доходи та спеціальній (додатковій) декларації, за розголошення зазначеної інформації без письмової згоди осіб, які їх подали, за винятком випадків, передбачених законом.

Головдержслужба, МВС, Державна податкова адміністрація, СБУ, Мінфін, Мін’юст.

Після прийняття Закону України “Про державний (фінансовий) контроль за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами”.

3. Розробити проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” щодо розширення повноважень спеціальних підрозділів боротьби з організованою злочинністю органів внутрішніх справ і СБУ.

Головдержслужба, МВС, СБУ, Мін’юст.

Після прийняття Закону України “Про державний (фінансовий) контроль за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами”.

4. Розробити і затвердити форму декларації про доходи та спеціальної (додаткової) декларації, передбаченої підпунктом 2 пункту 2 цього плану, та перелік осіб, які повинні подавати таку декларацію.

Головдержслужба, Державна податкова адміністрація, Мінфін, Мін’юст.

Після прийняття Закону України “Про державний (фінансовий) контроль за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами”.