Министры приходят и уходят, меняются таблички, лозунги, имена, названия партий и их цвета. Схемы же вечны. Вот придумал в свое время Георгий Кирпа схему с обязательным страхованием на транспорте, и кто-то ею до сих пор пользуется. Точно так же придумал тот же Кирпа как вытягивать бюджетные деньги на строительство, скажем, канала Дунай – Черное море. И по сей день схема работает – лишь несколько группировок бьются за доступ к ресурсам, пожирая одна другую…
Здавалося б, далеко не кожне міністерство може запропонувати такі з дозволу сказати корупційні "блага". Міністерство юстиції завжди стояло якось осторонь великої битви за портфелі. Ну, що з юстиції візьмеш, крім хіба "благодійної допомоги" за місце нотаріуса? Ан ні. Попри мінімальне бюджетне фінансування, виявилося, заробляти можна. Головне, добра фантазія і підприємницька жилка.
Можливо, не кожен із вас знає, що сплачуючи нотаріусу 250 гривень за вироблення довіреності на автомобіль, 34 із них ви перераховуєте прямісінько на рахунки компаній "Арт-майстер" і "З-Т", про існування яких ви досі не здогадувалися. А якщо вам потрібна банальна довідка про відсутність заборгованості перед бюджетом, зі 100 гривень 51 ви платите саме цим компаніям. Зі світу по нитці — от і набралося, за даними комітету з питань боротьби з організованою злочинністю ВР України, понад 1 мільярдів гривень — лише за останній рік.
Схема проста і як і все просте геніальна. При мінюсті є таке державне підприємство "Інформаційний центр" керує яким В. Добжанський. Це підприємство є монополістом по володінню інформаційних баз. Наприклад, заставного майна, нотаріусів, довіреностей і багато чого іншого. Всього 17 пунктів. Щоб ці бази чітко працювали — а відповідно відбувалися нотаріальні реєстрації усіх актів купівлі-продажу, довіреностей тощо, тобто нормально існувала держава, потрібне програмне забезпечення для цих баз даних. Оскільки в мінюсті програмісти недостатньо розвинуті для створення такого програмного забезпечення, свого часу мінюст замовив ці програми у двох компаній — "Арт-майстер" і "З-Т". І замовлення начебто було виконано.
Чим відрізняються нові програми від старих невідомо, однак працює і вже слава Богу. Тільки от як вийшло так, що за ці програми досі розраховуємося ми з вами? А дуже просто. Мінюст заплатив не лише за виготовлення програм. А й продовжує платити за їх користування. Ті самі 51 гривню зі 100 при видачі довідки і 34 з 250 при оформленні довіреності. Мільярд на рік — непоганий прибуток за, скажімо так, певне, коригування програми.
Природно, виникає запитання, а хто ж їсть хліб з маслом за наші гроші. І природно, перша підозра падає на міністра власною персоною. Зараз у нас цю посаду обіймає Микола Онищук. Такі ж підозри, до речі, виникали і у голови парламентського комітету по боротьбі з корупцією і оргзлочинністю Миколи Калетника. Він їх до того ж озвучив і вимагав звільнення міністра. Слідом за Калетником (до речі представником комуністів) цю ініціативу, включно з підозрами, підтвердила і прем’єр Юлія Тимошенко, яка ще влітку заявила, що наполягатиме на звільненні Онищука. Однак через політичні негаразди до цього портфелю у знекровленого уряду руки не дійшли. Та й власне, виглядає, що не у міністрі тут справа. Бо Онищук не справляє враження людини, здатної особисто вигадувати схеми і користуватися ними. За своїми психологічними характеристиками, це звичайний виконавець, який з радістю буде приймати "благодійні внески" — хто скільки пошле. Назбиралося не багато-не мало на "свічний заводик". Тобто на фабрику, яка друкує майже всі офіційні бланки в Україні.
Але якщо не міністр, то хто ж тоді ці злі генії, які обкрадають майже усіх українців? Нам вдалося дізнатися справжні імена тіньових кардиналів, які стоять за фірмами "З-Т" і "Арт-майстер". остання зареєстрована за кордоном, в офшорі (отже, ще й повертає ПДВ!). А от перша, в Україні, в Києві, у Святошинському районі. І серед засновників її є дехто Дерев’янко Юрій Богданович та нардеп-регіонал Василь Гуреєв.
Якщо про Гуреєва хоч щось відомо – депутат кількох скликань, Член Комітету з питань промислової політики та підприємництва, спортсмен (Президент асоціації вітрильного спорту), та великий шанувальник чи-то домашніх тварин, чи-то глобального реєстрування всіх і вся (за весь час депутатської діяльності пан Гуреєв спромігся розродитися єдиним законопроектом «про ідентифікацію та реєстрацію тварин»). То Юрій Богданович Дерев’янко — особа загадкова. Попри те, що свого часу його розглядали як кандидата на посаду заступника голови того ж комітету по боротьбі з оргзлочинністю і корупцією ВР (від якого нині потерпає), про цю людину в інтернеті майже нема згадок. Крім того, що у 2006 році Дерев’янко проходив у парламент за списком Нашої України, згодом покинув її як член партії промисловців і підприємців, про нього майже нічого не відомо. Хіба те, що ця людина двічі притягувалася до адміністративної відповідальності, як… БОМЖ! У 97, а згодом у 2000 році міліція штрафувала Дерев’янка за відсутність реєстрації/прописки. Причому першого разу майбутнього нардепа затримували для з’ясування особи.
Скандал з програмним забезпеченням ударив по Онищуку, а не по головним винуватцям схеми. А ті й далі спокійно споживають дармовий прибуток. Зараз Гуреєв рахує тварин, а Дерев’янко знову сидить у тіні. І обидва чекають, чим закінчиться скандал із міністром. Мабуть, розраховуючи, що схему можна буде продовжити і з наступним. На жаль, у нашій країні, питання не в іменах, а у схемах. Які, можливо, саме прийшов час ламати.