Відроджено Спілку землевпорядників України

Уперше за останні 11 років галузевий з’їзд провели регіональні представництва Спілки землевпорядників України. Форум відбувся 23 квітня в будинку Черкаської обласної ради за участю делегатів із 24 областей та Криму. Вони ухвалили резолюцію, яку скерували на адресу керівників держави.

За оцінками міжнародних експертів, земельний потенціал України оцінюється від 300 до 600 трильйонів гривень. Проте земельний ресурс у країні не обліковано та не інвентаризовано. Бракує також довгострокових державних програм щодо залучення землі в економічний обіг.

Однак обсяг робіт та послуг державних підприємств сфери управління земельними ресурсами, з одного боку, не порівняний з чисельністю підприємств приватного сектору, а з іншого – посередницькі фірми-одноденки завдають непоправної шкоди у врегулюванні питань прав власності та землекористування.

Так уважають землевпорядники, яких, за словами голови Полтавського регіонального відділення спілки, начальника Головного управління Держкомзему в Полтавській області Григорія Шарого, п’ятнадцятирічна історія спілки спонукала до перегляду її статутних документів та головних напрямів роботи.

Про рівень представництва з’їзду свідчив той факт, що найдосвідченішим делегатом був землевпорядник із 47-річним стажем, колишній начальник Закарпатського управління земельних ресурсів, нині керівник регіонального відділення спілки Василь Шимон, а наймолодшим – Сергій Миронюк, співробітник Головного інституту землеустрою.

У виступі начальника Головного управління Держкомзему у Запорізькій області Дмитра Бамбіндри порушувалося питання чіткого розмежування повноважень з органами місцевого самоврядування, Фондом держмайна, іншими органами виконавчої влади.

На його думку, вдосконалити законодавчу базу та усунути протиріччя у нормативно-правових актах можливо завдяки залученню громадських експертів до підготовки законопроектів.

Тимчасом, як відзначали делегати з’їзду, Держкомзем «опинився на узбіччі життя», бо за минулі часи він утратив не лише приміщення в центрі Києва, а й виробничі потужності.

Ставши, як стверджувалося на з’їзді, «заручницею сімейних та кланових інтересів», стратегічна галузь економіки втратила позиції лідера, а також розуміння своєї головної місії – бути державною службою охорони та раціонального використання землі.

Водночас делегати відзначили, що протягом останнього року Держкомзем рішуче взявся за поліпшення надання послуг та упорядкування умов ліцензування, включно з недопущенням корупційних схем. Але супротив посилився з боку «представників сімейних підрядів» у сфері землеоціночної та землевпорядної діяльності, до яких причетні, як зазначалося на з’їзді, деякі попередні керівники Держкомзему. Тому делегати закликали керівництво Держкомзему триматись обраного шляху, давши відсіч корупції, тіньовим оборудкам і зловживанню родинними зв’язками.

У роботі з’їзду взяли участь активісти Конфедерації вільних профспілок України, Всеукраїнської профспілки «Рідна земля», Спілки оцінювачів України, Демократичного союзу власників земельних часток (паїв), Всеукраїнського об’єднання «Дія», регіональних представництв Фонду сприяння захисту землі та Ліги оцінювачів землі.

Почесним головою Спілки землевпорядників України обраний професор Леонід Новаковський – доктор економічних наук, академік УААН, колишній голова Державного комітету України по земельних ресурсах.
Головою спілки став Володимир Білик.

Вітаючи ініціативу громадськості на шляху об’єднання землевпорядної служби й роблячи крок назустріч співпраці, керівництво Держкомзему ухвалило ввести до складу колегії Держкомзему провідних діячів Спілки землевпорядників України.

За результатами обговорення ухвалено резолюцію з’їзду землевпорядників України.

Три розділи документа становлять, на думку учасників з’їзду, суспільний інтерес.

1. Критична оцінка земельного реформування на загальнодержавному рівні.

Земельне реформування не дало бажаних результатів, оскільки за роки Незалежності в управлінських діях ми відмічаємо непослідовність та популізм.

Упродовж 18 років в Україні не сформовано досконалу інституційну правову, економічну базу земельних відносин, яка б характеризувала відносини у земельній сфері як цивілізовані та сталі.

Негативні, а подекуди катастрофічні наслідки в аграрному секторі нагадують про себе у статистичних даних та реаліях: демографічний спад, зубожіння та де-факто безземелля простого селянина, екологічні проблеми, знищення докучаєвських чорноземів.

2. Необхідність вжиття невідкладних заходів з удосконалення земельних відносин.

Підлягають концептуальній переоцінці правові й організаційні засади та наслідки реформування земельних відносин.

Україна на шляху самопізнання та самовизначення має сформувати власну ефективну модель державного управління земельними ресурсами, яка врахувала б як свій власний історичний досвід розвитку, так і досвід міжнародної спільноти.

На часі ухвалення законів України «Про державний земельний кадастр», «Про економічний обіг та консолідацію земель сільськогосподарського призначення», «Про ринок земель» та розробка нового Земельного кодексу.

Практична реалізація завдань з ефективного управління земельними ресурсами має здійснюватися завдяки комплексу державних і галузевих цільових програм.

3. Завдання з розбудови та посилення інституційної спроможності Держкомзему, його територіальних органів та підпорядкованих державних підприємств.

Землевпорядником-професіоналом, який несе службу у майбутніх поколінь, дбаючи про збереження та примноження головного національного багатства, мають керувати інтереси, що утверджують стабільність галузі, її авторитетне місце в економіці держави.
Необхідно терміново забезпечити внесення змін до національних класифікаторів: професій, видів товарів та послуг, економічної діяльності; зміцнити наукові основи землеоцінки, землеустрою, геодезії, картографії, щоб сформувати стабільну галузь для реалізації державної політики, ефективного управління земельними ресурсами, захисту професійних інтересів працівників.

Подальший розвиток державної землевпорядної служби не можливий без підвищення соціальних стандартів та соціального забезпечення працівників галузі, створення нових робочих місць, належного матеріально-технічного забезпечення державних підприємств.
Економічний стабільний розвиток не можливий без складових громадянського суспільства, активізації роботи громадських організацій та об’єднань. Спілка землевпорядників України вбачає свою місію в наполегливій праці щодо вирішення актуальних науково-технічних, правових питань галузі, захисту професійних, соціальних інтересів своїх членів.

Резолюцію з’їзду делегати вирішили надіслати Президентові Віктору Януковичу, Прем’єр-міністрові Миколі Азарову та Голові Верховної Ради Володимирові Литвину.

Прес-центр з’їзду
землевпорядників України

54321
(Всего 0, Балл 0 из 5)
Facebook
LinkedIn
Twitter
Telegram
WhatsApp

При полном или частичном использовании материалов сайта, ссылка на «Версии.com» обязательна.

Всі інформаційні повідомлення, що розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна

Напишите нам