«Поодинокі випадки обмеження продажу алкоголю з боку місцевої влади не здатні наразі зупинити поширення масового пияцтва в країні. Потрібні рішучі й наполегливі дії на найвищому владному рівні». Таке переконання сьогодні висловила лідер Єдиного Центру, народний депутат України Леся Оробець. На її думку, одним із дієвих запобіжних заходів має стати цілковита заборона всіх видів реклами алкогольної продукції та запровадження жорстких обмежень її продажу.
Політик пропонує почати із двох важливих кроків у цьому напрямку, закріпивши їх на законодавчому рівні. «З одного боку, повністю припинити будь-яку рекламу алкогольних напоїв у всіх засобах масової інформації та під час публічних акцій, включаючи спонсорство алкогольних брендів. З іншого – дозволити реалізацію спиртного тільки у спеціалізованих магазинах і винятково до 22.00. Ці заходи потрібно доповнити посиленням відповідальності за продаж градусного зілля неповнолітнім. І головне – прийняти відповідні зміни до Кримінального і Адміністративного кодексів».
На думку Оробець, вживання алкоголю вже давно перетворилося з приватної шкідливої звички на спільну проблему національного рівня. За обсягом споживання спиртного наша країна істотно перевищує середньоєвропейські показники. «Щороку середньостатистичний українець «бере на груди» близько 12 літрів 100% спирту, що міститься в алкогольних напоях. Відтак, кожного року безпосередньо від алкоголю гине близько 40 тисяч українців. Якщо ж врахувати смертність від захворювань внаслідок згубного впливу спиртного, і додати кількість убивств, скоєних у стані алкогольного сп’яніння, то цифра втрат зросте в рази».
Народний депутат зауважила, що в переважній більшості європейських країнах алкогольні напої продаються у спеціалізованих магазинах під жорстким контролем спеціальних органів, тоді як в Україні відділи зі спиртним є майже у кожній торгівельній точці. «Оковита в нас доступна – наче вода з-під крану. «Зеленим змієм» торгують і в супермаркетах, і в звичайному кіоску на вулиці. Зазвичай алковідділи за площею значно більші, ніж овочеві чи молочні. І якщо європейці п’ють переважно слабоалкогольні напої, а ціна на міцне спиртне у кілька разів вища, то українці віддають перевагу саме сорокаградусному продукту. За останніми даними International Wine & Spirits Research, Україна посідає третє місце у світі за споживанням горілки. Ця «бронза» в алкогольних рейтингах – свідчення загальнонаціонального лиха».
За словами Оробець, учасники останнього засідання Громадської гуманітарної ради обмежилися загальними констатаціями й обтічними закликами до здорового способу життя. Натомість дієвих пропозицій, здатних вже у ближчому майбутньому сповільнити сповзання нації до алкогольної прірви, анонсовано не було. У тому числі, й щодо припинення реклами виробництва і споживання алкоголю.
Політик нагадала, що сьогодні українське законодавство накладає значні обмеження в рекламі спиртного. Однак ці регламентні норми безкарно ігнорують усі зацікавлені сторони. «Є непряма реклама, спонсорство різних акцій алкогольними брендами, їх присутність у телепроектах і фільмах. Тому попри заборони, куди не глянь – усюди наливають. Нація спивається. У підсумку маємо той факт, що на сьогодні 91 % дітей віком до 15 років хоча б раз хильнули алкоголю».
За словами Оробець, на відміну від лідерів більшості розвинених держав світу, що докладають значних зусиль задля протидії алкоголізму й пропаганди здорового способу життя, українська влада – незалежно від партійних кольорів і відтінків – просто закриває очі на проблему.
«Про здоров’я нації наші державні мужі згадують лише двічі на рік: у День фізичного виховання та День медика. Між тим як владі сьогодні треба дбати не про збереження і примноження надприбутків виробників спиртного і рекламного бізнесу, а про здоров’я нинішнього і майбутнього покоління українців, тобто генофонд нації. Рекламу алкоголю на телебаченні і в пресі має замінити реклама того, що відмова від алкоголю – це здорово, необхідно, сучасно і престижно. Інакше, дбаючи про доходи телебосів, ми рано чи пізно втратимо телеглядачів», – підсумувала один із лідерів Єдиного Центру.