Наш гость – народный депутат Украины, лидер Радикальной партии Олег Ляшко. Будем говорить о политических преследованиях, репрессиях, свободе слова, индексации зарплат и пенсий, заседании ООН. Логично будет начать с итогов работы 70-й Ассамблеи ООН. Она проходила несколько дней. Мы слышали выступление президента России, выступления нашего президента, другие выступления. Ваши впечатления?
Мене питали, чи чув я виступ Путіна. Насправді мене не цікавить виступ Путіна, мене цікавить, що робить українська влада, український президент, українська дипломатія для того, щоб захищати наші українські інтереси. Безумовно, вихід нашої делегації під час виступу Путіна це красиво і це ефектно. Це, безумовно, правильно. Я це підтримую, але водночас я вважаю, що коефіцієнт корисної дії від участі президента і нашої делегації в 70-й ювілейній сесії Генеральної Асамблеї ООН міг бути значно вищий. Де рішення? Де резолюція ООН? Чому сьогодні, коли ми маємо такий широкий міжнародний фронт підтримки, адже в ООН підтримували нас президент США і зустрічі були нашої делегації з прем’єром Британії, з канцлером Німеччини, чому, маючи такий широкий фронт підтримки, сесія Генасамблеї ООН не прийняла рішення про засудження російської агресії проти України?
І тепер вже не лише проти України.
Я говорю за Україну. Я – українець. Для мене на першому плані захист нашої держави. Безумовно, ми не можемо жити відокремлено від подій, які відбуваються в світі – в Сирії, на Близькому Сході, в Європі, але найперше мене цікавить, як захищати Україну від російської агресії, від якої ми сьогодні потерпаємо. Так от, виступи – все це добре. Декларації, занепокоєння, заяви – це все добре. Рішення, де рішення? Чому ми один раз поставили в березні минулого року проект резолюції ООН про засудження російської агресії проти України? Він тоді не набрав необхідної кількості голосів. Лише 100 країн голосували.
А ми зараз і не ставили.
Можна ставити безкінечну кількість раз. І давайте згадаємо, що минулого року ситуація була зовсім інша в березні місяці, ніж вона є сьогодні. В березні минулого року російська агресія була в самому розпалі – анексія щойно Криму відбулася, і не було, найголовніше, широкого міжнародного фронту на підтримку України. Після того почалися військові дії на Донбасі. Після того пішли санкції. Після того був широкий антипутінський фронт створено. Так от я вважаю, що важливо не виступи, а важливо дії. ООН – це як ВР. У ВР теж зранку до вечора виступають. Але результат практичний в ВР – прийняття законів. Коли закон проголосували і коли його підписали.
На жаль, це не завжди так буває.
Абсолютно правильно. Але результат – це коли приймають закон. Сесія Генасамблеї ООН, я вважаю, що перемога української дипломатії була б тоді, коли була прийнята резолюція на засудження російської агресії проти України. Ми цього не побачили. Це різниця між словами і ділом. Це те, про що я постійно кажу, що на словах можна багато про що говорити, справи мають бути. Справи мають свідчити про конкретні наміри. Бо говорять багато , а коли доходить до справи, чому не прийняли рішення Генасамблеї про засудження російської агресії? Тому що домовились з Росією по Сирії? Тому що домовились з Росією по Ірану?
Але ж це не від нас залежить і від нашого президента. Якщо вони десь домовились, а ми про це не знаємо, а можемо лише здогадуватись, то скільки б не виступав Порошенко і що б не пропонував, а вони його будуть закликати до дипломатії.
Безумовно, не все залежить від нас. Багато чого більше б значно залежало від нас, якби ми були потужною економічно розвинутою державою, якби ми мали потужну армію, якби ми не віддали в 1994 році ядерну зброю, то від нас би набагато більше залежало ніж сьогодні. Але є одна проблема. Проблема полягає в тому, що російська агресія проти України – це не проблема України, це проблема світу. Це проблема Європи. І якщо Путіна не зупинити в Україні, він піде далі.
А він вже пішов.
Абсолютно правильно, він вже пішов в Сирію. Це те, про що я попереджаю впродовж останнього року, що коли світ намагається вирішити проблеми взаємостосунків війни Росії проти України за рахунок України, це катастрофічно помилкова політика, яка призведе лише до того, що Путін йтиме далі. Його не зупинили в Грузії – він пішов в Україну. Його не зупинили в Україні – він пішов в Сирію. Завтра де він буде? Одному богу відомо. Мій прогноз – в Прибалтиці, в Молдавії, можливо, навіть і в Польщі тощо. Тобто я вважаю, що насправді ювілейна 70-а сесія Генасамблеї ООН для України, по великому рахунку, провальна сесія.
Вона була для нас непродуктивна.
На мою думку, те, що Генасамблея ООН не прийняла резолюції про засудження російської агресії проти України, не прийняла резолюції з вимогою до Росії про звільнення Криму, про виведення військ російських з Донбасу, я вважаю, що це дуже величезне наше недопрацювання і найголовніше неефективне використання того міжнародного фронту підтримки, який ми сьогодні маємо. Цей міжнародний широкий фронт підтримки має виражатися в конкретних діях. В даному випадку в рішенні світу, фактично там з’їхався весь світ. От весь світ якби прийняли рішення, засудили російську агресію, поставили вимогу до Путіна звільнити Крим і вивести війська з Донбасу – оце було б найкраще від всіх розмов, які там лунали впродовж дня.
Давайте згадаємо, чому півроку тому не знайшла підтримки така резолюція з боку всіх учасників ООН.
Тому, що вода камінь точить. По-перше, цю резолюцію вперше за ініціативою країни на Генасамблеї ООН ставили в березні минулого року. Тобто півтора року тому. Один раз поставили, вона провалилась, і з того часу жодного разу не ставили. Це неправильно. Я хочу нагадати приклад: 40 років тому Туреччина захопила північну частину Кіпру. Так от Кіпр кілька разів проводив резолюцію впродовж всіх 40 років. Не вийшло в березні 2014 року, ставте в травні 2014-го. Не вийшло в травні 2014-го, ставте в вересні 2014-го. Не вийшло в вересні, ставте в жовтні. І лупайте, поки не долупаєте. Поки не отримаєте результат.
Давайте поговоримо про заяву американського посла щодо корупції в нашій Генпрокуратурі. Які там підстави в нього були?
Я думаю, що підстави очевидні не лише американському послу, а всім громадянам України. Реальної реформи ні прокуратури, ні правосуддя сьогодні немає. Одні розмови. Не може бути реформи прокуратури, коли її очолює генпрокурор Шокін, який будував цю корупційну систему. Вся система прокуратури за 24 роки була побудована з однією метою – за гроші порушувати кримінальні справи і за гроші закривати кримінальні справи. От на чому будується там корупція. Не може бути реформи прокуратури, коли ці реформи мають здійснювати люди, які збудували цю корупційну схему. Навіть американські дипломати вже забули про дипломатичний етикет і відверто сказали про корупцію, яка є в прокуратурі. Саме тому, коли в лютому цього року Порошенко свого кума Шокіна представив до ВР на посаду генпрокурора, фракція Радикальної партії голосувала проти цього призначення, бо тоді було очевидно зрозуміло, що Шокін не здатен провести реформи в прокуратурі. Саме тому в червні цього року Клюєв, дякуючи Порошенку і Шокіну, втік від переслідування, бо заніс, видно, величезні гроші, і нам тоді вішав Шокін лапшу на вуха, що вони не можуть арештувати Клюєва, бо для цього можливостей немає. Мосійчука, як ви бачили, за 10 хвилин арештували, а Клюєва, бачте, арештувати не можуть, поки він втік, а після того, як він втік, вже внесли подання до парламенту про його арешт. Так от в червні, після того як втік Клюєв, наша фракція ініціювала збір підписів за відставку Шокіна з посади генпрокурора. Скільки треба чекати? Від кого ще треба чекати заяв? Від Папи Римського, від американського президента, щоб нарешті український президент зрозумів, що без реальної реформи прокуратури і системи правосуддя в Україні не буде нічого?
Я це прекрасно все розумію, і всі розуміють.
Нам не вистачає, у нас 120 підписів за внесення до розгляду парламенту питання про відставку генпрокурора, а по регламенту треба 150. Нам не вистачає 30 підписів. Не підписуються за відставку генпрокурора фракція БПП, фракція «Народного фронту», фракція «Батьківщини» і злодійський блок. Чому злодійський блок, зрозуміло. Чому не підписуються колеги з «Батьківщини» і «Народного фронту», мені не зовсім зрозуміло. Позафракційні частина підписалась, а частина ні. До речі, деякі депутати із БПП, із «Батьківщини», зокрема Ігор Луценко, теж підписались. Нам треба 150 голосів, щоб винести питання до парламенту для того, щоб в країні була реально реформа органів прокуратури. Прокуратуру має очолювати людина не з системи. Не та людина, яка будувала цю злочинну систему. І не можуть люди, які все життя пропрацювали в корупційній прокуратурі, сьогодні її реформувати. Саме тому ми наполегливо добиваємося відставки генпрокурора. Тому що інакше це окозамилювання. Це розмови. І сьогодні Генпрокуратура і органи прокуратури використовуються з однією метою – для переслідування політичних опонентів, для виконання політичних замовлень.
Ми можемо дійсно добиватися відставки генпрокурора, але це ж не є вся реформа.
Риба гниє з голови. Тому спочатку треба відправити у відставку корумпованого генпрокурора Шокіна. Далі ми в парламенті з колегою Єгором Соболевим зареєстрували законопроект про публічне обрання генпрокурора. За прикладом голови Антикорупційного бюро за участю моральних авторитетів, представників громадськості.
А як довго це буде тривати?
Це залежить від нас. Від процедури. Ми можемо встановити коротку процедуру. Але ми вимагаємо і пропонуємо публічно обрання генпрокурора, який би користувався абсолютною підтримкою суспільства, і це йому буде мандат на проведення реформи прокуратури. Я хочу, щоб наші слухачі і глядачі розуміли: без реальної реформи прокуратури, правоохоронної системи і реформи правосуддя в Україні не буде нічого – ні економічного росту, ні зарплат, ні пенсій, бо сюди не прийдуть інвестори. Вони просто побояться вносити свої гроші. Органи прокуратури будуть щоразу, коли мінятиметься влада, виконувати замовлення нової влади. І в підсумку це дорога в нікуди. Головне, що сьогодні треба країні, і чого вимагає опозиційна Радикальна партія – це верховенства права і свободи слова. У нас немає верховенства права. У нас «по бєспрєдєлу» арештовують народного депутата, наплювавши на Конституцію і на закони. Що говорити про простих людей? Хто їх захистить, якщо народний депутат України не може захиститись?
Який там перебіг подій?
На 2 жовтня призначена апеляція. Розгляд апеляції Мосійчука в Апеляційному суді міста Києва. Ми, безумовно, і подали апеляцію і подали заяву про взяття Мосійчука на поруки. Я особисто підписав. Але в мене немає жодних сподівань на об’єктивне і справедливе рішення суду.
А там щодо застави?
В тому і проблема, що Печерський суд, суддя Карабань, коли обрали Мосійчуку запобіжний захід у вигляді двох місяців тримання під вартою, вони позбавили його права виходу під заставу. Я хочу наголосити нашим слухачам і глядачам: Єфремов ходить під заставою, Клінчаєв, який захоплював Луганську ОДА, помічник Єфремова минулого року в березні місяці ходить під заставою, Бочковський, голова Служби з надзвичайних ситуацій, якого взяли на корупції і на хабарах, ходить під заставою. Нещодавно затримали голову Державної служби зайнятості Кашубу з мільйоном грошей і відпустили під заставу. От їм всім під заставу можна, а Мосійчуку, виявляється, ні.
Які аргументи?
Аргументи дуже прості. Тому що Порошенко сьогодні тримає Мосійчука в’язнем. Знаєте, як терористи беруть заручників?
Тримає, але все одно ж мають бути аргументи.
Аргументів ніяких.
Ви ж, мабуть, цікавились, чому не можемо заплатити заставу?
Ми цікавились, тільки нам ніхто не відповідає. Нам не дали можливості виступити в парламенті, коли «по бєспрєдєлу» арештовували народного депутата Мосійчука. Я зараз звернувся з позовом до Вищого адміністративного суду про притягнення Гройсмана до відповідальності при скасуванні незаконного рішення парламенту по Мосійчуку. Вищий адміністративний суд відмовився розглядати мій позов. Ми подали заяву до прокуратури про притягнення Гройсмана до кримінальної відповідальності за зловживання, за порушення закону. Генпрокуратура відмовилася реєструвати мою заяву про злочин, вчинений Гройсманом. Вони не дають ніяких аргументів. Вони взяли Мосійчука в заложники і найближчим часом, скоріше за все, внесуть подання на арешт ще депутатів-«радикалів» Лозового і Лінька.
А причини?
Причини – знову ж таки вигадані звинувачення в злочинах.
Які?
Побачимо.
Ні, ви ж зараз припускаєте, що вони можуть потрапити під арешт.
Обвинувачення, яке висунуте Мосійчуку, його співучасниками начебто вчинених якихось злочинів ставлять Лозового і Лінька. Зокрема, Лозового і Лінька звинувачують в тому, що вони в Коцюбинському Київської області вибивали землю для учасників АТО. Їх звинувачують в тому, що вони в якомусь суді в Маріуполі захищали права військовослужбовців, які сидять в тюрмі. Сепаратистів по тюрмах не саджають, а захисників вітчизни саджають по тюрмах, і коли наші депутати їх захищають, то їх за це притягують до відповідальності. Насправді злочини вигадують будь-які. Завдання, яке поставив Порошенко перед правоохоронною системою одне, – це руками Генпрокуратури, СБУ стежити, збирати компромат проти депутатів від фракції Радикальної партії з однією метою, щоб шантажувати мене, щоб змісити мене домовлятися, щоб ми перестали критикувати Порошенка і щоб ми не були в опозиції. Так от, я буду ні про що домовлятися за рахунок здачі національних інтересів України і за рахунок домовленостей з Порошенком. Вони взяли, як терористи, в заручники депутатів, нехай тримають. Ми будемо робити все, щоб їх визволити. Але сьогодні насправді український народ перебуває в заручниках тієї банди, яка сьогодні керує Україною.
Там Мосійчук говорив про те, що він голодує. Він продовжує?
На жаль, так, він продовжує голодувати. Я до нього звертався як лідер партії з вимогою припинити голодування, бо йому нещодавно була зроблена важка серйозна операція на шлунку і голодування може мати летальні наслідки. На жаль, Ігор поки що мене не чує, але я сподіваюсь, що він припинить це голодування, бо смерті – це якраз те, чого чекає влада. Нам не треба смертей. Я переконаний, що ми будемо ще багато боротися. Для того, щоб захищати Україну, людина має бути жива і здорова.
Ваші вимоги відставки учасників ЦВК тому, що вони можуть фальшувати вибори. Якщо б це відбулося, змогли за 25 днів набрати нових?
Повноваження членів ЦВК припинилися 1 червня 2014 року. Рік і три місяці тому. В мене дуже просте питання: чому за рік і три місяці президент не виконав свої конституційні повноваження і не вніс до парламенту подання на звільнення старих членів ЦВК і на призначення нових? Логічного пояснення немає. Крім одного – він з ними домовився фальшувати вибори. Адже сьогодні члени ЦВК, повноваження яких припинились, вони фактично залежні від волі однієї людини – від Порошенка. Порошенко захоче – внесе подання, захоче – не внесе. І саме тому вони виконуватимуть його команди. Тому я пояснюю незмінність складу ЦВК на чолі з підрахуєм Охендовським однією причиною – влада поставила цьому нелегітимному складу ЦВК завдання фальшувати вибори. Саме тому я персонально звернувся з позовом до президента України, який 8 жовтня призначив перший розгляд справи в Вищому адміністративному суді, де я прошу суд зобов’язати президента виконати його конституційні повноваження і змінити членів ЦВК. Закон встановлює 7 років повноважень для членів ЦВК. Нинішній склад ЦВК вже 9-й рік виконує свої повноваження. Це нонсенс. Цей склад ЦВК був призначений ще Януковичем. Вони не мають права виконувати повноваження в нелегітимний спосіб. Президент не виконує вимоги Конституції, не вносить подання на звільнення старих і на призначення нових членів ЦВК, і ця бездіяльність президента для мене очевидна. Тому що люди, які залежні від нього, мають виконувати команду на фальсифікації виборів. В мене було кілька зустрічей з послами європейських країн, і я їм теж про це пояснюю. Я неодноразово, коли ми були в коаліції, як координатор коаліції ставив перед президентом питання і вимогу про виконання конституційного припису про внесення нових членів ЦВК. Президент Порошенко ігнорував ці наші вимоги так само, як ігнорує наші вимоги і потреби часу це прийняття закону про імпічмент президента, закону про тимчасові слідчі комісії, тобто прийняття реальних інструментів контролю суспільства за владою. Це така моя позиція.
А у вас виникали якісь проблеми з реєстрацією?
Поки що такої інформації в мене немає, крім Харкова. Я коли їхав зараз до вас на зустріч, намагався зв’язатися з керівником реєстраційної служби Харківської області. Адже ми подали там документи на реєстрацію нового керівництва нашої обласної організації, і там тягнуть волинку. А сьогодні останній день подачі виборчих списків.
Аргументи які?
Поки що я не мав можливості з ними зв’язатися, щоб почути ці аргументи. Але водночас я хочу повідомити, що ми масово отримуємо зміст повідомлення про масштабне використання адміністративного ресурсу, коли людей так само, як за часів Януковича, насильно бюджетників заганяли до Партії регіонів. Сьогодні так само насильно заганяють людей до БПП – лікарів, вчителів, керівників бюджетних установ. Ставлять умови: або ви сідаєте на цей «Титанік», бо тим, хто сьогодні поспішає купити квитки на цей, здавалось би, великий успішний корабель під назвою БПП «Солідарність», я б їм не радив це робити. Це «Титанік». Вони ще співають, гуляють, танцюють, але вони не бачать, що цей корабель летить на айсберг величезний. І дуже скоро, 25 жовтня, він розіб’ється. Чому розіб’ється? Тому що всі «регіонали» сьогодні або в БПП, або в якихось інших партіях-одноденках. Тобто фактично Порошенко був засновником Партії регіонів, і сьогодні він продовжує справу Януковича. Переслідують патріотів, заганяють бюджетників в виборчі списки і комісії, використовують масштабне використання адміністративного ресурсу, коли людей під страхом звільнення з роботи погрозами змушують голосувати за владну партію БПП, і безумовно, я переконаний, що ми станемо свідками…
Примусити голосувати не зможуть.
Зможуть. Порадити. Слава богу, що ми не стикалися з тим, як радили голосувати в 205-му окрузі в Чернігові бюджетникам. Що вам не довелося стикатися, як радив Янукович голосувати бюджетникам на президентських виборах. Коли людина йде плаче і каже: я не можу нічого зробити, якщо я не проголосую, мене завтра звільнять з роботи, і я залишусь без куска хліба, і мені нічим не буде годувати свою сім’ю. Найгірші виборчі технології брудні часів Януковича сьогодні повернулись. Я переконаний, що ми станемо 25 жовтня свідками масштабних фальсифікацій і підкупу виборців.
2 жовтня має відбутися зустріч глав держав Норманської четвірки. Чого ми можемо очікувати від цієї зустрічі?
Ми впродовж тривалого часу після вкладення Мінських домовленостей стверджуємо, і я переконаний, що це так і є, Мінські домовленості – це міна уповільненої дії під майбутнім України. Ми вважаємо, що Мінські домовленості – це не той формат переговорів, можливість врегулювати і вирішити питання російської агресії. Сьогодні на Донбасі, слава богу, не стріляють. Але я попереджаю суспільство, що ця тиша дуже оманлива, бо коли нам розказують про те, що от, бачите, не стріляють, значить Мінські домовленості працюють, то давайте не забувати про інший фактор – там 50 000 армія, вона нікуди не ділась, і вони не вивели свої війська. Терористи не склали зброю, і сьогодні вони не стріляють, а завтра вони знайдуть будь-який привід для того, щоб відновити бойові дії.
Може заперти їх куди-небудь в Сирію. Частково з ними так і роблять.
Їх неможливо заперти в Сирію. Тому що Путін ставив завдання знищення України. І інструментом цього знищення України вони якраз і використовуватимуть цю армію, яку вони сформували. І коли вона сьогодні не стріляє, то завтра вони будь-який привід знайдуть для того, щоб почати стріляти. Тому розслаблятися не можна в жодному випадку. Немає поки що миру на Донбасі. Ми бачимо, на мові військових, оперативну паузу, яку наш противник використовує для поповнення запасів, для злагодження боєздатності, для передислокації, для формування нових позицій.
Я сподіваюсь, що ми також підсилюємо армію.
Я теж на це дуже сподіваюсь. Крім того, результат мертвонароджених Мінських домовленостей – це призначення на окупованих територіях виборів. У Луганську 18 жовтня, в Донецьку 1 листопада. Наскільки я пам’ятаю, Мінські домовленості нам розказували, коли агітували, голосувати за зміни до Конституції про визнання особливого статусу Донбасу. Нам розказували, що вибори на Донбасі будуть проходити за українськими законами. В мене питання: а ті вибори, які призначені на 18 жовтня і 1 листопада, вони за українськими законами будуть проходити? Українські партії, в тому числі Радикальна партія, матимуть можливість брати в них участь? Ми матимемо можливість вільно агітувати? Там матимуть можливість вільно висвітлювати діяльність виборчої кампанії ЗМІ? Питання не в тому, що їх не визнають. Зрозуміло, що не визнають. Але сам факт проведення цих виборів, вони зараз проводять вибори, і Росія вже зробила заяву, що вони визнають ці вибори. І потім Росія буде нав’язувати Україні оту так звану легітимну владу, яка в результаті цих виборів буде сформована, як сторону переговорного процесу.
Мабуть, не залишилося нікого, хто б чітко не розумів, що Росія поводить себе логічно і тому те, що вона визнає, буде щось нав’язувати, навряд чи якось вплине.
Я з вами категорично не згоден. Прав той, в кого більше прав. Так от Росія нав’язує свою волю силою зброї і армії. Якби в нас була можливість це робити і якби ми могли цьому опиратися, то тоді б були ми праві. Будь-який дипломат успішний тоді, коли за його спиною стоїть армія. Тобто я веду до чого? Що нам треба міняти формат переговорів. Це має бути формат не Нормандський за участю України, Росії, яка порушила територіальну цілісність України, і щоразу нам Москва нав’язує як переговорну сторону своїх маріонеток в Донецьку і Луганську. Ми маємо переходити до формату Будапештського меморандуму. В 1994 році ми підписали Будапештський меморандум в обмін на ядерну зброю. США, Британія, Росія, Китай , Франція гарантували нам територіальну цілісність і недоторканність. Отже сьогодні, коли порушена наша територіальна цілісність і недоторканність, ті сторони, які гарантували нам недоторканність, мають сідати за стіл переговорів і врегульовувати це питання. Я питаю, чому за столом переговорів немає гарантів нашого суверенітету і недоторканності США і Великобританії? Ми вважаємо, що формат переговорів має проводитися за участю ЄС, Британії, Франції, США, Росії і України. А не за участю російських маріонеток. Сьогодні Росія за допомогою Німеччини і Франції, наших союзників, нав’язує нам ситуацію на Донбасі як внутрішній український конфлікт, який ми маємо розв’язувати разом з так званими легітимними представниками Донецька і Луганська. Це той формат, який нам нав’язує Росія. На превеликий жаль, українська влада ведеться на цей формат, підписуючи із представниками фактично Москви в Донецьку, Луганську домовленості в Мінську. Домовленості мають бути з тими, хто кредитоспроможний. Ми наполягаємо на зміні формату переговорів із залученням до прямої участі в переговорах США і Великобританії, які гарантували нам суверенітет і недоторканність нашої території. Нехай тепер виконують свої гарантії. Ми чекаємо від наших партнерів міжнародних – США, Британії, Франції – виконання цих гарантій. Сьогодні ми не бачимо цього виконання. Натомість нам нав’язують, що це внутрішній український конфлікт, який ми маємо залагодити через вибори, через внесення особливого статусу для Донбасу в Конституцію, через легалізацію російських терористів і найманців на Донбасі і перетворення їх на легітимну владу, з якою має говорити Київ. От чому я кажу, це міна уповільненої дії, яка зірветься, якщо ми будемо йти по цьому формату.
Тоді що ж ми можемо очікувати від 2 жовтня?
Я не бачу перспектив в Мінському форматі. Я не бачу перспектив від цих переговорів. Це перетворення фактично частини окупованої Донбасу на нове Придністров’я і Абхазію. Це локалізація конфлікту. Це не вирішення конфлікту, це локалізація конфлікту. Це заганяння його в глибоку стадію, яка буде тліти десятки років. Приклад Придністров’я, як Молдова втратила частину своєї території. Приклад Абхазія, Осетія. Те саме хочуть сьогодні перетворити на наш Донбас. Ми пропонуємо вирішувати цю проблему, а не заганяти її, щоб вона тліла, тліла, а потім в якийсь час зірвалась.
Це гарна пропозиція. Але чомусь США і Великобританія не дуже-то відгукуються.
Тому що, на мою думку, США і Великобританія займають сьогодні помилкову позицію. Тому що вони віддали пріоритет в розв’язанні війни в Україні, російської агресії Німеччини і Франції. Тому я вважаю, що це помилкова політика. В 1938 році Гітлер в США був визнаний людиною року як демократ. В 1939 році Гітлера номінували на Нобелевську премію.
Це після того, як він вже в Польщу вліз?
До того. Йому якраз і не дали Нобелевської премії миру, бо він якраз розв’язав війну. Але його номінували на Нобелівську премію миру. Я хочу нагадати, в ті часи, в 30-ті роки, відомий британський політик, який головував один час в тодішній Лізі націй, яка сьогодні є фактично ООН, Ллойд Джордж в одному із інтерв’ю сказав після поїздки в Німеччину, після зустрічі з Гітлером: я хотів би жити в країні, якою керує Гітлер. Тобто коли нам кажуть, що політика західних демократій апріорі правильна і вона безпомилкова, я навів вам приклади, які свідчать про інше. Що якраз помилки західних демократів і мюнхенська змова привела до Другої світової війни. Тому я стверджую при всій повазі до наших міжнародних партнерів – США, Великобританії, що політика, яку вони сьогодні проводять відносно України, віддаючи на відкуп Путіна, Меркель і Олланда розв’язання питання російської агресії, це політика помилкова. Це політика, яка не дасть результату.
Далеко не всі в тих ж США керуються цією помилковою політикою. Сенат виступає в підтримку України і за надання нам навіть летальної зброї.
Сенат виступає, але рішення приймає президент США і його адміністрація. І тому я неодноразово мав зустріч з представниками європейських країн, і далі ми будемо продовжувати, де ставимо дуже три важливі, на мою думку, питання: це в Україні верховенство права, свобода слова і це питання захисту України. Нам сьогодні треба реально міжнародна підтримка, а не лише слово. Реальна міжнародна підтримка це прийняття резолюції ООН про засудження російської агресії. Реальна міжнародна підтримка це інший формат переговорів за участю США, Великобританії, Китаю, які як гаранти нашої недоторканності мають змусити Путіна виконувати ті дані гарантії. А я сьогодні бачу, що світ більше говорить про Сирію і Єгипет, і Путін цим користується. Він хоче використати цю ситуацію для того, щоб залишити Україну сам на сам із собою.
Можливо, він тому і там опинився.
Слухач: Я за вас голосувала, і що ви закінчували, ви так гостро говорите?
Я вам щиро дякую за підтримку. Треба дякувати господу богу і батькам за те, що я такий вродився. Але водночас треба дякувати викладачам, які дали мені знання і які навчили мене. Я 5 років в дитячому будинку в Прилуках виховувався. А потім 11 років, з 1 до 11 класу, в школах-інтернатах. Перша моя юридична освіта – Харківський державний університет ім. Сковороди педагогічний, де я отримав юридичну освіту. Друга моя вища освіта – це київський університет Шевченка, Інститут міжнародних відносин, спеціалізація – міжнародна інформація. І третя моя освіта – університет ім. Шевченка, Інститут міжнародних відносин, спеціалізація – міжнародний бізнес. На жаль, журналістської освіти я не отримав, хоча багато років до обрання народним депутатом я працював журналістом, але хист в мене писати від природи, від господа бога. Навчитися цьому не можна. Я хочу стати на захист пенсіонерів. Хочу, користуючись нагодою, нагадати нашим слухачам і глядачам: завтра День ветерана. Це не тільки ветерани війни. Це і ветерани праці, це люди похилого віку. І коли у вас, шановні молоді хлопці і дівчата, є можливість привітати ветеранів, сказати їм добре слово, потиснути їм руку, то зробіть це. Для них надзвичайно важливо ваша підтримка. Людям літнього віку надзвичайно важлива увага. Інколи увага значить більше, ніж гроші. Але, безумовно, завдання влади – це не просто проявляти увагу в День ветерана, дати людям достойну пенсію для того, щоб вони мали можливість жити, а не виживати. Вік пропрацювавши, сьогодні ходять, як жебраки, з протягнутою рукою і з страхом чекають платіжок на сплату комунальних послуг, заходять в аптеку з інфарктом, коли дивляться на ціни на ліки. Тому моє завдання – це безумовний захист людей і в першу чергу тих, хто потребує цього захисту – людей літнього віку.
Слухач: По вопросу задержания вашего депутата Мосийчука. Это настолько показательная акция устрашения для парламента была. Это для того, чтобы у большинства парламентариев стали мокрые штаны и они были готовы голосовать за конституционные изменения, которые хочет протолкнуть туда президент. В этих изменениях есть две не очень хорошие вещи. Амнистия для всех этих боевиков, преступников Донецкой и Луганской областей. Будут ли амнистированы вместе с ними паровозом Ефремовы, Клюевы и т.д?
І ви розумієте, і я переконаний, що більшість українців розуміють, що коли Порошенко дає команду генпрокурору арештовувати народних депутатів від Радикальної партії, то це не боротьба з корупцією, а це політичні переслідування. За 25 років в українському парламенті не було такого бєспрєдєлу, який зараз зробив Порошенко и шулер Гройсман, коли за 5 хвилин поставили на голосування і арештували народного депутата. В чому б його не звинувачували, я кажу, якщо Мосійчук винен, хай відповідає.
Але ж депутати проголосували.
По бєспрєдєлу. Вони проголосували, тому що це була акція залякування. Так, кожен депутат тепер розуміє, що його прийдуть і арештують. Цього не повинно бути. Тому що Порошенко ставить перед собою мету знищити парламентаризм, зачистити політичне поле від опозиційних партій. Так робив Янукович. Але навіть Янукович не ризикнув арештовувати депутатів по бєспрєдєлу в стінах українського парламенту. А Порошенко це зробив. Якщо Мосійчук винен, хай відповідає. Ми його не покриваємо. Але хто дав право позбавити Мосійчука фундаментальних прав на слово, коли тебе звинувачують, на доведення своєї позиції, права на захист? Його позбавили елементарних конституційних прав. Чекатило, який вбив десятки людей, дали можливість виступити.
Я думаю, на суді в нього буде така можливість.
Вибачте, є закон. Закон передбачає процедуру притягнення до відповідальності. Не подобається вам закон, поміняйте закон, а потім притягуйте по-іншому. Поки є закон, виконуйте закон. А коли президент виступає і визнає порушення законної Конституції у випадку арешту Мосійчука, але при цьому виправдовує це доцільністю, як за доцільністю можна кого завгодно арештувати? Завтра за доцільністю будуть людей на вулицях розстрілювати. До чого ми тоді доживемо? До кримінальної справи має бути дотримання прав людини. І має діяти Конституція і закон. Майдан за це стояв проти бєспрєдєлу банди Януковича і за дотримання Конституції і законів. За дотримання прав людей. Народний депутат Мосійчук такий же громадянин, як кожен з нас. У нього є фундаментальні права. Якщо тебе звинувачують, якщо мене звинувачують в учиненні злочину, дайте можливість сказати слово у відповідь. Я не ховаюсь. Я нікуди не втікаю. Дайте можливість сказати. Мене позбавили навіть цього права. І після цього по бєспрєдєлу арештувавши, вони намагаються комусь довести, що це боротьба з корупцією. Зміни до Конституції щодо особливого статусу Донбасу – план Путіна щодо знищення України. Це фактично федералізація України. Це легалізація бойовиків, терористів, які сьогодні вбивали і вчора вбивали наших військових і наших мирних громадян, а завтра вони будуть місцевою владою, вони обиратимуть собі без Києва прокурорів, суддів, міліціонерів, податкову службу.
Може, вони будуть просто окремою державою?
Абсолютно правильно. Саме те Путін і хоче. Але при цьому вони хочуть всередині країни створити окрему державу, тільки щоб Україна утримувала цю окрему державу за рахунок наших податків. Боюся, що в наших очільників розуму не вистачає. Бо якби в наших очільників вистачало розуму, вони ніколи б не внесли до парламенту зміни до Конституції, коли 3 з 5 фракцій коаліції їх не підтримують і які вилились практично в кровопролиття біля ВР. Щодо прийняття законів ви бачили, як арештовували по бєспрєдєлу Мосійчука. Отак завтра по бєспрєдєлу будь-який закон прийматимуть. Я питаю, чим дії Гройсмана відрізняються від дій Януковича 16 січня, коли руками голосували? Такий самий бєспрєдєл зробили Порошенко і Гройсман. Тому ми вимагаємо сьогодні відставки Гройсмана з посади голови ВР. Ми вимагаємо притягнення його до кримінальної відповідальності. А крім того, я зареєстрував в парламенті проект постанови про створення ТСК ВР по розслідуванню корупційних діянь президента Порошенка.