Вчера, наконец, стало понятно, почему ожидание денег от МВФ – сначала в декабре, потом в январе и теперь уже в феврале – явно затянулось. А все потому, что МВФ и не собирался давать нам никаких новых траншей. Вопреки заявлениям украинских чиновников, что принятые изменения в Налоговый кодекс и бюджет-2016 согласованы с Фондом, из обнародованного вчера отчета МВФ следует, что это самодеятельность Минфина. А МВФ выступал против того формата новаций, который Кабмин с огромным трудом пропихнул через парламент. Опять вранье, опять «попали»…
Если отмотать информационную ленту на несколько месяцев назад, мы увидим насыщенную всевозможными комментариями пиар-кампанию правительства на тему «Почему нам необходимо принять налоговую реформу Минфина и отклонить проект Южаниной?».
С разъяснительными статьями на эту тему почти еженедельно выступали лично Наталья Яресько, ее заместитель и ответственная за реформы Елена Макеева, международные советники Минфина, включая, прежде всего, экс-министра финансов Словакии Ивана Миклоша, и многие другие.
Все они уверяли, что МВФ просто писает кипятком от восторга, когда изучает предложение Минфина свести налоговую реформу к формуле «все по 20» (все основные налоги установить по ставке 20%). И больше не даст ни копейки, если депутаты поддержат альтернативный вариант Налогового кодекса главы комитета по налогам и таможне Нины Южаниной.
Южанина слабо сопротивлялась, доказывая, что МВФ нужен конечный итог – чтобы дефицит бюджета не превысил отметку 3,7% ВВП, зафиксированную в меморандуме с МВФ, а этого в случае принятия ее проекта налогового кодекса (НК) не будет.
На заявления правительства о том, что МВФ категорически против альтернативного проекта, она отвечала, что «постоянный представитель МВФ на Украине Жером Ваше сказал, что в начале ноября приезжают представители экономического блока миссии, и они готовы с нами сесть за расчеты. Он также сообщил, что если мы зарегистрируем законопроект сейчас, он сделает заявление о том, что миссия МВФ не поддерживает нашу реформу. Это будет иметь негативный результат для стран-доноров Украины, которые прислушиваются к их мнению».
В конце концов Минфин добился своего. Вместо налоговой реформы в виде нового кодекса была реализована полумера – внесение изменений в действующий НК. Заметим, что был проголосован тот вариант, о котором министр финансов Наталья Яресько сказала, что он якобы одобрен МВФ
В конце концов Минфин добился своего. Вместо налоговой реформы в виде нового кодекса была реализована полумера – внесение изменений в действующий НК. Заметим, что был проголосован тот вариант, о котором министр финансов Наталья Яресько сказала, что он якобы одобрен МВФ.
Вот это сообщение на сайте Минфина 7 декабря 2015 года (цитата на языке оригинала):
«Міжнародний валютний фонд погодився з баченням Міністерства фінансів щодо необхідності проведення податкової реформи в Україні. Про це заявила Міністр фінансів Наталія Яресько в інтерв’ю Ліга.
Вона наголосила, що при розгляді питання щодо податкової реформи МВФ керувався не лише показниками дефіциту держбюджету. Фонд зацікавлений в збалансованому підході до формування бюджету, в якості запропонованих рішень та в реформуванні всіх галузей економіки України. І підтримку надав лише після того, як експерти МВФ переконалися у досягненні всіх висунутих критеріїв.
«Так, спочатку вони були проти, але після декількох місяців переговорів, дискусій з цифрами і фактами їх позиція змінилася. Так що зараз – так, Фонд згоден з нашим баченням. Вони зрозуміли нашу філософію реформи, спрямовану на підвищення доходів і зниження витрат бюджету», – підкреслила Яресько».
Прошло больше месяца, и в день скандального заявления Абромавичуса о коррупции и отставке «Апостроф», ссылаясь на источник в Кабмине, сообщил, что «очередной валютный транш от МВФ снова под угрозой срыва. Его поступление должно произойти в феврале, но откладывается».
«Представитель Кабинета Министров говорит о том, что очень сложно назвать дату поступления денег на счет. Нет никаких причин утверждать, что МВФ примет быстрое решение о выделении следующего транша. Предыдущие заявления украинской власти оказываются без оснований…», – написало издание.
Заявление первого лица страны после переговоров с Кристин Лагард в Давосе о том, что деньги вот-вот будут, издание оценило так: «Видимо, стороны вышли с разными ощущениями итогов встречи", – отметил собеседник издания. Нестыковка произошла и в отношении суммы кредитных средств, которые Украина получит от МВФ в текущем году. "Украина ожидает $7 млрд. от МВФ", – заявил господин Порошенко в интервью CNN. Однако, по последней информации, имеющейся у "Апострофа", общая сумма четырех траншей в текущем году составит 5,8 млрд. При этом первый транш действительно составит $1,7 млрд., а размер остальных будет меньше» (конец цитаты).
В общем, недоразумение вышло. Мы думали, что удовлетворили МВФ, а на самом деле нет. Правда, оказалось, что МВФ нам об этом не раз говорил во время непосредственного контакта его миссии с нашим Минфином. Это следует из текста доклада МВФ по ситуации в Украине
В общем, недоразумение вышло. Мы думали, что удовлетворили МВФ, а на самом деле нет. Правда, оказалось, что МВФ нам об этом не раз говорил во время непосредственного контакта его миссии с нашим Минфином. Это следует из текста доклада МВФ по ситуации в Украине, обнародованного вчера.
Надо сказать, что англоязычный доклад на 80 страницах оказался крепким орешком для украинских знатоков иностранного языка. В Интернете появилось несколько трактовок изложенных в нем тезисов. Главные из которых такие:
1) Бюджет Украины потеряет в 2016 году доходы в размере 4,5% ВВП от снижения ставки единого социального взноса (ЕСВ), и они не могут быть пока компенсированы за счет определенных источников.
2) Миссия Международного валютного фонда рекомендует отменить установленный на 2016 год понижающий коэффициент ЕСВ (0,6) и сохранить единый социальный взнос как отдельный налог на фонд оплаты труда.
3) В краткосрочной перспективе нам советуют вывести из-под упрощенной системы налогообложения плательщиков налога на добавленную стоимость (НДС), а также не объединять единый социальный взнос (ЕСВ) и налог на доходы физических лиц (НДФЛ).
4) Налоговый кодекс Украины, по мнению МВФ, нуждается в упрощении, а налоговая политика в значительных изменениях.
5) Для того, чтобы предпринять решительные шаги против расширения неформального сектора, необходимо изменить законодательство о банковской тайне: сделать так, чтобы для получения информации органами Государственной фискальной службы (ГФС) требовалось только соответствующее решение Национального банка, а не решение суда, как сейчас.
К слову, Верховная Рада в конце 2015 года в пакете с государственным бюджетом и изменениями в Налоговый кодекс приняла изменения в закон "О банках и банковской деятельности" правки, согласно которым банки должны раскрывать содержащую банковскую тайну информацию Министерству финансов с целью проведения верификации и проверки достоверности данных, которые физлица подают для получения социальных выплат, льгот, субсидий, зарплат. Но это касается только претендентов на субсидии и пенсионеров. МВФ требует снять ограничения в получении фискалами информации об открытых счетах, операциях и остатках на счетах для всех категорий владельцев вкладов.
Такие вот требования. Нравятся они нам или нет – другой вопрос. Важная деталь – что они были озвучены ДО внесения Минфином его предложений в парламент и во время борьбы с проектом Южаниной. Поскольку в техническом докладе отмечается, что он был подготовлен на основе информации, доступной по состоянию на октябрь 2015 года. Допускаю, что альтернативные идеи Нины Южаниной тоже не пришлись бы по вкусу МВФ. Хотя, учитывая, что сейчас она, по слухам, едет в Вашингтон – встречаться с представителями МВФ, вопрос спорный. Но факт тот, что Минфин вносил изменения в Налоговый кодекс накануне Нового года, заранее зная, что они противоречат позиции МВФ и при этом прикрываясь МВФ, как флагом.
Такие вот требования. Нравятся они нам или нет – другой вопрос. Важная деталь – что они были озвучены ДО внесения Минфином его предложений в парламент и во время борьбы с проектом Южаниной. Поскольку в техническом докладе отмечается, что он был подготовлен на основе информации, доступной по состоянию на октябрь 2015 года
В этом плане из всех изложений текста отчета Международного валютного фонда самый точный сделал ресурс «Финбаланс», на него о сошлемся. Цитата длинная, на языке оригинала, но стоит того, чтобы ее привели полностью.
«Міжнародний валютний фонд опублікував жовтневий звіт технічної місії Фонду, який ґрунтувався на інформації, доступній на той момент. Тобто до внесення змін у Податковий кодекс у грудні.
Але документ цікавий тим, що відображає бачення експертів Фонду щодо податкової системи й рекомендації для влади України, а значить може слугувати «дорожньою картою» ймовірних (з часом) змін у чинному законодавстві. Або, принаймні, описує, на чому робитиме акцент МВФ на подальших переговорах з урядом . Це стосується, зокрема, спрощеної системи оподаткування та ЄСВ.
Експерти Фонду рекомендували Україні, зокрема
— не зменшувати ставку ЄСВ нижче 28% (з 1 січня встановлена на рівні 22%);
— вирівняти ставку податку на прибуток та податку на доходи фізосіб на рівні 20% (з 1 січня вони становлять 18%);
— позбавити можливості юросіб та платників ПДВ працювати на спрощеній системі оподаткування (відповідна можливість лишилася, хоча й для ІІІ групи платників єдиного податку був суттєво знижений поріг річних доходів з 20 млн грн. до 5 млн грн., що зрештою частину «спрощенців» виштовхає в загальну систему оподаткування або спонукатиме «подрібнюватися»).
Як заявляла глава Мінфіну Наталія Яресько, МВФ зрештою схвалив прийнятий в грудні бюджет України на 2016 рік. А отже й податкові зміни, які подекуди йшли врозріз з рекомендаціями Фонду.
Нижче – витяг з доповіді технічної місії МВФ:
"В Україні існує дуже великий неформальний сектор, який є перешкодою на шляху реалізації соціального та економічного потенціалу країни. Фіскального простору для відмови від цих податкових надходжень наразі немає. Перенесення податкового тягаря з праці (згідно з рекомендаціями попередніх місій ДБП) не може ставити під загрозу цілісність державних фінансів; втрата надходжень має бути компенсована з надійних джерел.
Немає гарантій того, що зарплати фактично зростуть для всіх; перехід на нову схему не є обов`язковим, а податок для осіб, які одержують більш високу заробітну плату, за запропонованою схемою зросте, тому вони, ймовірно, залишаться на старій системі
План об`єднання ЄСВ, військового збору та ПДФО в єдиний податок з доходу спочатку за ставкою 29% з валової суми заробітної плати (з включенням до бази оподаткування ЄСВ та військового збору) не видається реалістичним.
Немає гарантій того, що зарплати фактично зростуть для всіх; перехід на нову схему не є обов`язковим, а податок для осіб, які одержують більш високу заробітну плату, за запропонованою схемою зросте, тому вони, ймовірно, залишаться на старій системі. Цей план неминуче призведе до втрати всієї уявної користі від спрощення оподаткування через співіснування двох різних режимів справляння ЄСВ. Крім того, спрощення, досягнуте шляхом впровадження єдиного податку з доходу, є радше ілюзорним у тому випадку, якщо пенсійне забезпечення належить до системи соціального захисту, оскільки пенсії корелюють із внесками, а базою для нарахування пенсій і надалі служитиме місячний розмір оплати праці кожного окремого платника податків. Вимоги до звітності та адміністративні процедури докорінних змін не зазнають.
Можливість фінансування системи соціального захисту населення повністю за рахунок державного бюджету слід розглядати лише в контексті одночасного та повного перегляду всіх виплат, що мають здійснюватися з цієї системи. Із цим питанням тісно пов`язана проблема спрощеної системи оподаткування
Вона спочатку була запроваджена для малих підприємців, але згодом стала відкритою й для решти. Цей режим надає платникам податків, що відповідають певним критеріям, сплачувати дуже низький податок на дохід та символічний внесок на ЄСВ, а також створює широкі можливості уникнення оподаткування для роботодавців, які укладають зі своїми працівниками договори як із незалежними підприємцями.
Для відновлення горизонтальної справедливості по відношенню до звичайних працівників потрібна докорінна реформа ЄП, покликана розв`язати такі проблеми: граничний розмір доходу (обороту) для ЄПС є надто високим; система, фактично, скасовує граничне значення доходів для реєстрації платника ПДВ; система необґрунтовано поширюється на юридичних осіб і створює для найманих працівників значні стимули у формі зниження платежів з податку та ЄСВ для перетворення на незалежних підприємців — при цьому з цією практикою зараз важко вести боротьбу через погані правила та незадовільну практику забезпечення дотримання законів. Водночас, не слід переоцінювати потенціал одержання додаткових податкових надходжень з огляду на складність оподаткування цього сегменту населення.
У цьому звіті схвалюється зниження ставок ЄСВ (як окремого податку з фонду оплати праці в його нинішній формі) та запровадження значно суворішого режиму для (насправді) малих самозайнятих платників податків; при цьому ми заявляємо про відсутність упевненості в тому, що саме по собі зниження ставок дасть змогу суттєво зменшити неформальний сектор. Міжнародний досвід показує, що для цього потрібен комплексний підхід, що спирається на зміни в регуляторному середовищі, доступ до фінансових послуг і забезпечення якісних соціальних виплат.
Попри недавні реформи чинна загальна система оподаткування залишилася складною, але її складність пов`язана, головним чином, із заплутаною та подекуди двозначною мовою її текстів, що тягне за собою відмінне та довільне тлумачення законодавства
Місія вважає, що надходження, упущені внаслідок зниження ставок ЄСВ, мають бути компенсовані за рахунок добре визначених джерел; не можна наперед розраховувати на наступне розширення бази оподаткування завдяки низьким ставкам ЄСВ.
Можливим сценарієм може стати зниження середньої ставки ЄСВ, наприклад, до 28% (зі збереженням лише невеликої кількості з нинішніх 67 ставок на основі рівня ризику); підвищення граничного розміру цього податку з фонду оплати праці до 25 мінімальних зарплат (МЗ) й компенсація надходжень, головним чином, за рахунок непрямих податків.
Спрощена система оподаткування має бути спрощена з ліквідацією її пільгового характеру шляхом виключення з неї всіх юридичних осіб та платників ПДВ. Має бути встановлене єдине граничне значення для ПДВ та ЄП, яке можна підняти до 2 млн гривень. При цьому мають застосовуватися загальні ставки податку на доходи фізичних осіб, але до спрощеної бази обліку грошового потоку — окрім самозайнятих осіб із дуже низьким доходом, які й надалі сплачуватимуть невеликий платіж (як це зроблено зараз для 1-ї групи платників ЄП).
До всіх платників податків (крім найменших платників, що зараз належать до 1-ї групи платників ЄП) мають застосовуватися звичайні ставки ЄСВ.
Попри недавні реформи чинна загальна система оподаткування залишилася складною, але її складність пов`язана, головним чином, із заплутаною та подекуди двозначною мовою її текстів, що тягне за собою відмінне та довільне тлумачення законодавства. Це створює плідний ґрунт для антагонізму між платниками податків і ДФС, а брак дієвих механізмів урегулювання спорів (адміністративних або судових) лише загострює його. Таким чином, мета пропозицій зі спрощення податкової системи часто полягає в тому, щоб зв`язати ДФС руки або запровадити схеми, що дають платникам податків змогу обходити податкову службу. Інші схеми спрощення, що зараз обговорюються, є, в основному, ілюзорними: просте зменшення кількості ставок ПДФО, впровадження фіксованого податку або заміна ППП на податок на розподілені дивіденди (за естонською моделлю) не забезпечує значного спрощення. Прибутки корпорацій усе одно доведеться розраховувати з одним недоліком: сплата податку на прибуток підприємств потенційно може відкладатися на невизначений строк.
Місія згодна з тим, що ПК потребує спрощення шляхом внесення ясності в нього та вдосконалення технічних аспектів написання законопроектів, але при цьому необхідно внести й значні зміни до податкової політики. У зв`язку з цим у цьому звіті з певним рівнем деталізації розглядається податок на прибуток підприємств (ППП) та визначається ряд проблем у структурі цього податку, які можуть бути усунуті вже в короткостроковій перспективі.
Крім того, цілісності податкової системи сприяло б також прирівнювання ставки ППП до граничного розміру ставки ПДФО, що становить 20%, для усунення стимулів для арбітражу з використанням обох режимів оподаткування з урахуванням того, що надходження від ППП є досить низькими за міжнародними стандартами" (конец цитаты).
P.S. Вопросы еще есть? Вопросов, думаю, нет. Как не будет и денег. Все логично – старалась Украина удовлетворить МВФ, но клиент остался недоволен. А раз недоволен – можно не платить. Финал…