Олег Осуховский: такую Верховную Раду нужно перезагрузить и в целом власть перезагрузить в нашем государстве

Олег Осуховский: такую Верховную Раду нужно перезагрузить и в целом власть перезагрузить в нашем государстве

Наш гість – Олег Осуховский, народний депутат від партії «Свобода», член комітету ВР України з питань запобігання і протидії корупції. Як ви не досиділи свій парламентський день у ВР?  Ви знаєте, що сьогодні ми розглядаємо закон про освіту, і там більше півтори тисячі правок. Відповідно я думаю, що сьогодні ми не закінчимо розгляду цього законопроекту. Завтра це є день комітетів, і завтра взагалі не буде пленарних засідань, і ми будемо розглядати в четвер.

І таким чином я прийшов до вас на Радіо «Ера», щоб донести правду і донести те, чому ми, наприклад, не будемо голосувати за закон про освіту чи за якусь іншу реформу, яку пропонує уряд.

ВР на цій сесії буде працювати більш плідно, чи цим складом це неможливо?

Ви знаєте, що насправді У ВР на даний момент не існує коаліції. Якщо не існує коаліції сьогодні, наприклад, щоб прийняти порядок денний, то голосували чотири рази. За четвертим разом тільки проголосували 226 народних депутатів, і точно не всі з коаліції. Відповідно, коли не існує коаліції і коли не приймаються справжні реформи, можливо, таку ВР треба просто перезавантажити і загалом владу перезавантажити в нашій державі. І відповідно, хотілося б, щоб ВР України працювала плідно принаймні як працювала до того часу, хоч не такі були результати, але ми прийняли 144 законопроекти, які дали, по суті, українцям безвізовий режим до Європи.

Ви особисто собі на меті поставили внести законопроекти на голосування, починаючи з цієї осені? До цього ви закінчили попередню сесію тим, що ви вносили правки щодо призначення позачергових виборів депутатів Конотопської міської ради Конотопського району Сумської області. Тому що це дуже важлива ситуація. 11 серпня у ВР Андрій Ільєнко та ви зареєстрували проект постанови про позачергові вибори, і безпосередньо останні кілька місяців депутати Конотопської міської ради відмовлялися приходити на сесію і ухвалювати важливі рішення, і мер міста Артем Семеніхін навіть ходив пішки до Адміністрації президента. Але його навіть охорона будівлі не пропустила. Як ця історія далі буде розвиватися?


По-перше, ми б хотіли, щоб все ж таки не якийсь клерк і навіть охорона Адміністрації президента приймала мера міста, який декілька сотень кілометрів йшов до Києва, а щоб прийняв президент, вислухав. Тому що насправді зараз Семеніхіну не дають прийняти бюджет, тому що бюджет – це існування роботи міста, і відповідно, хотілося б, щоб влада відреагувала на це. І, власне. Артем Семеніхін мав таку подорож, щоб привернути увагу саме українського суспільства і української влади. Ми нібито говоримо про децентралізацію, а не дослухуємося до місцевого самоврядування, не дослухаємося до мерів. Ясно, що така влада не має права на життя. Відповідно, ми зареєстрували таку постанову, що до перевиборів Конотопської міської ради вже як найшвидше, щоб це питання стояло в порядку денному. Ми, народні депутати від «Свободи», ще минулої сесії назбирали 158 підписів, які стосуються зміни до Конституції щодо зняття депутатської недоторканості. Не тільки депутатської, а суддівської і президентської. Відповідно, ми також вимагаємо від українського парламенту, від голови ВР, щоб це питання стояло в порядку денному. Я думаю, що ми мали б починати з того питання. Якщо ми цього скликання знімемо депутатську недоторканість, відповідно, вже наступна ВР України буде багато якіснішою, тому що не будуть ні олігархи йти в парламент, ні їхні якісь прихвосні, які їх обслуговують. Відповідно, вона буде набагато чесніша і чистіша.

З останніх ваших ініціатив це також підняття ставки акцизного податку на тютюнові вироби на 33%. Чи є у вас підтримка серед інших колег?

Я не один співавтор. Там є десь близько 15 депутатів. Я думаю, що перш за все ми повинні підтримувати свого тютюнового виробника, а не якісь інші компанії, які хочуть заробляти на території України. Я вважаю, що такий законопроект також має право на життя. По-перше, наші українці мають мати робочі місця, і, відповідно, буде декілька мільярдів доповнення до українського бюджету. Це точно не лобізм, а це є створення нових робочих місць. Там буде декілька мільярдів поступлення до українського бюджету, яких зараз точно не хватає на зарплати вчителям, лікарям і на пенсії нашим пенсіонерам.

В останні тижні дуже актуальною для України є тема скрапленого газу. А один із ваших законопроектів це внесення змін до закону України про ринок природного газу. Ви зважали на цю проблему, і чи будете ви виступати з якимись ініціативами?

Ми подали законопроект, що цей газ, який видобувається на території України, щоб він за тими дешевими цінами пішов до українського народу, а не в кишені олігархів. Що стосується скрапленого газу, то нам потрібно будувати LNG-термінали, зокрема в Одесі. Тим має займатися уряд. Тим має займатися влада. Потрібно залучати інвестиції, але хто прийде сьогодні в Україну, коли в Україні не працює судова гілка влади, коли не працює правоохоронна система? Ясно, що жоден інвестор до України не прийде. Нам потрібно реально зараз піднімати економіку нашої держави, піднімати малий і середній бізнес і також сільське господарство. Не продавати українську землю, як зараз хоче уряд продати українську землю сільського господарства, а навпаки розвивати мале фермерство. В Польщі близько 4 млн. малих фермерів. Відповідно, нам також потрібно цим займатися. А у нас де є ще мале фермерство, то ті латифундисти рейдерським способом стараються забрати або за великі гроші купити це фермерське мале господарство. Відповідно, уряд має концентруватися на малому і середньому бізнесі. Має давати дешеві кредити для малого, середнього бізнесу для того, щоб розвивати також сільське господарство і затягувати інвестиції. А інвестиції будуть затягуватися тоді, коли буде працювати правоохоронна система і судова система. Ми також вимагаємо створення антикорупційного суду. Це питання актуальне. Не якась судова палата біля ВС України, яка буде контрольована тою самою владою, а реально незалежний антикорупційний суд, який буде корупціонерів садити і вони не зможуть виходити під застави. В нас є також законопроект, щоб корупціонери не входили під застави. Він також, на жаль, не ставиться на сесії ВР України, хоч він є на даний момент актуальним.

Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення закінчиться на початку наступного року. З одного боку, це вимога МВФ, щоб ми відкрили ринок землі. А з іншого боку, населення кожен в свій спосіб шукає відповідь на це питання, чи хоче воно чи не хоче продавати землю. Земля для українця це найбільша цінність. Як поведуть себе депутати з цього приводу і чи не замнеться це питання у ВР, тому що виносити і продовжувати мораторій це означає йти в протилежний бік від тих зобов’язань, які ми взяли на себе перед МВФ?

Ті зобов’язання, які ми взяли перед МВФ, це не тільки продаж землі. Це продаж державних стратегічних підприємств прибуткових. А що стосується землі і державних стратегічних підприємств, коли була нарада з МВФ, то вони кажуть: ми такого не вимагали. Відповідно, це наша влада, щоб скупити українські землі, щоб скупити під час війни за безцінь державні стратегічні прибуткові підприємства, що вони роблять? Вони кажуть: от ми, наприклад, можемо продати землю, ми можемо продати державні стратегічні підприємства , ми можемо підвищити ціни на комунальні послуги і т.д. Відповідно, МВФ: ну, класно. І, відповідно, таким чином зараз маніпулюють думкою навіть українців, що нібито вимагає МВФ. Це насправді вимагає влада, щоб під час війни за безцінь скупити українську землю сільськогосподарського призначення і державні стратегічні підприємства, тому що вони розуміють, що вже запрацювало НАБУ і Антикорупційна прокуратура. Відповідно, красти вже з тих навіть державних прибуткових стратегічних об’єктів не зможуть. Відповідно, треба під час війни за безцінь купити, щоб потім вони, їхні діти, їхні родичі вже могли офіційно собі заробляти гроші. Але як офіційно? Далі не будуть платити податки, як не платять і зараз. І далі будуть збільшуватися олігархи в нашій державі.

Ви вірите в те, що ВР переживе осінь?

Я вірю, що вона переживе осінь. Зараз і влада і фракції, які складають так звану коаліцію, вони будуть намагатися знову ж таки затягувати депутатів. Можливо, навіть цілі депутатські групи – або «Відродження», або «Волю народу» – будуть затягувати в цю коаліцію, щоб нібито не було питань в українського суспільства. Але знову ж таки це буде неконституційно, тому що коаліцію мають складати депутатські фракції. Можливо, якщо погодиться увійти в коаліцію фракція пана Ляшка, відповідно, таким чином вони зможуть показати українському суспільству, що у нас є коаліція. Але знову ж таки це не буде підтверджувати те, що будуть проголосовані їхні реформи чи їхні ініціативи. Тому що ніяка навіть фракція чи народний депутат чи навіть мажоритарний народний депутат не захоче на себе брати відповідальність за ті реформи, які вони зараз роблять там. Я думаю, точно не будуть голосувати за продаж земель сільськогосподарського призначення чи продаж державних стратегічних підприємств. Хоч ясно, що уряд, влада буде зацікавлювати депутатів, зокрема із Опозиційного блоку, і можливо, навіть і мажоритарних позафракційних депутатів. Можливо коли будуть зміни до бюджету знову ж таки будуть якісь гроші, можливо. на округи виділяти чи на якісь пожежні машини чи на якісь їхні блага. Таким чином, вони будуть купляти голоси, щоб приймати ті чи інші рішення, щоб приймати і бюджет і ті так звані реформи, які вони пропонують.

Було перше читання Освітньої реформи. Депутати проголосували. Після того внесли 1600 правок . Завтра ви будете їх активно обговорювати. Які базові і важливі речі для вас є в цьому законопроекті ?

В цьому законопроекті, можливо, є позитивне те, що ясно, що ми йдемо до європейського стилю життя. Можливо, з тим не будемо сперечатися. Але знову ж таки треба ще зважити і треба проговорити з українським суспільством, з українськими вчителями. Так уряд, не порадившись ні з вчителями, ні з учнями, ні з батьками впроваджує реформи. Я можу сказати, чого ми не будемо голосувати за цю реформу. По-перше, йде оптимізація шкіл. Коли не готова інфраструктура. Від села до села немає дороги. Або нашим діткам, які йдуть в перший клас, їм треба буде ставати не за півгодини чи за годину, коли школа є в селі, а за 2-3 години і їздити ще збирати інших учнів школяриків по селах по тих поганих дорогах. Це є неприпустимо. Плюс також забирається харчування в дітей. Це так само є неприпустимим. Ми не будемо цього підтримувати. Тому вносяться правки, і ті правки, поки я був зараз на сесійному засіданні, не підтрималися. Це дуже прикро.

Там, де обирали, ви рахували шлях до школи?


По-перше, мій округ знаходиться в місті Рівному. Ясно, що це буде простіше. Але буде гірше по селах. Я, наприклад, візьму своє село, і ясно, що в мене в селі є велика школа, але якщо почнуть возити по тих поганих дорогах, то я думаю, це буде 15-20 кілометрів може бути такого кілометражу. Це годину автобус буде їхати. Тому що треба зупинитися, треба взяти дітей, також дотримуватися правил дорожнього руху. Відповідно по тих дорогах. І, як правило транспорт, так само ламається. Тому і влада мала врахувати інфраструктуру, школярики не всюди є нові. Тут є проблеми ще, що стосуються мови. Тому що знову ж буде пропагандою російська мова. Тому що це не може бути. Нібито говориться про те, що ми маємо захищати нацменшини, але ми насправді знаємо, що там вчителі в школах не будуть викладати на івриті, чи на кримськотатарській мові, а будуть викладати на російській мові. Відповідно, ми цього так само не можемо підтримати. І багато інших таких фактів і моментів ми не можемо підтримати в цьому законі про освіту. Також говориться в цьому законі, що ніби школи можуть давати в суборенди приміщення, і, відповідно, є процедури, що ті приміщення потім будуть приватизовані і будуть приватні школи. Знову ж таки будуть витягувати в українського суспільства гроші на навчання.

Олег Тягнибок на сторінці в «Фейсбуці» розкритикував цей законопроект в першу чергу через те, що є положення про права національних меншин навчатися рідною мовою в комунальних навчальних закладах. Тягнибок вважає, що передумова для поступової руйнації української державності, що викладання має вестися в школах тільки державною мовою. Він акцентував увагу на тому, що ця норма може привести до русифікації навчального процесу.

Багато в мене є знайомих російськомовних, і вони реально хочуть, щоб їхні діти з 1-го класу навчалися українській мові. Вони російську і так вивчили чи потім вивчать. Практично всі діти знають російську мову. І відповідно таким чином зараз влада хоче знову ж таки продовжувати русифікацію, що ми не можемо дозволити. Ясно, що ми не будемо підтримувати цей законопроект в такому виді.

Але якщо цю норму виключать, чи не завадить представникам інших нацменшин отримувати освіту в українській школі?

Ми тут безапеляційні. Ніби розказують про компроміс, що ніби до 4-го класу тільки. Але якщо дитина буде з 1 до 4 класу розмовляти в школі російською мовою і будуть викладати російською мовою. Відповідно, вона вже потім і в 5 і в 6 і в 10 класі буде розмовляти російською мовою. А потім знову ж таки в батьків проблеми є, тому що діти, коли поступають в університет, вони не можуть здавати іспити з української мови. Відповідно, таким чином цю норму треба забрати, і є правки, я думаю, що ті правки ставилися на голосування сьогодні, але вони не набрали певну кількість голосів, але я думаю, що все ж таки наберуть, і тоді, можливо, цей закон буде проголосований у ВР України.

Закон про антикорупційний суд дійсно є важливим, тому що в багатьох зобов’язаннях Україна бере на себе в першу чергу боротьбу з корупцією. Антикорупційний суд це одне з найперших завдань, в першу чергу одне з перших завдань для парламенту.

Влада хоче створити судову палату антикорупційну при ВС України. Відповідно, на це вони погоджуються. І коли був саміт ЄС в Україні, ніби там представники ЄС сказали, що це є добре. А потім забирали свої слова назад, тому що зрозуміло, що це є недобре, що антикорупційний суд має бути незалежним. Він має бути обраний на прозорій системі, як ми обирали керівника НАБУ або керівника Антикорупційної прокуратури. Влада буде опиратися, але суспільство і ми, народні депутати, також наші партнери з Європи і Америки мають вчиняти такий тиск, щоб все ж таки цей законопроект був винесений до сесійної зали і був проголосований. Тому що ми нібито проголосували за судову реформу, хоч «свободівці» не голосували за неї, відповідно, ми бачимо далі. Був конкурс у ВС України, і 80% всіх тих самих суддів залишилося. Нічого не міняється. І далі хабарі, далі неправомірні рішення, і ніякого покарання для тих суддів, які зараз вже після реформи прийшли на посаду.

Слухач: На сьогодні правоохоронна система дає збої в усіх напрямках. Більше того, вона використовується владою для того, щоб керувати, умовно кажучи, неугодними з програмами і т.і. Дієвий контроль громадськості має бути.

Я дякую за запитання і пропозицію. Вона дуже слушна, тому що громадський контроль має бути. Ми постійно вимагаємо від ВР України, від голови ВР України, від коаліції, від голів фракцій, щоб поставили закон на голосування про ТСК. Навіть цей закон не ставиться, тому що не хочуть давати цього контролю для народних депутатів. А коли народні депутати звертаються до правоохоронних органів, відповідно є відписочки. Таким чином, ми будемо переглядати закони, щоб був проголосований закон про ТССК і щоб також був громадський контроль врахований, можливо, в цьому законі чи в змінах до інших законів, які вже діють. Тому що зараз влада, по суті, не рахується. Зараз ми можемо тільки правду до українського суспільства доносити через українські ЗМІ, через справедливих українських журналістів.

Слухач: Протягом останніх 15 років наша країна створила неймовірну кількість нікому не потрібних університетів і неймовірну кількість нікому не потрібних юристів, економістів і т.д. Чому партія «Свобода» протягом цих 15 років дивилася скрізь пальці на те, як розводять українських лохів на вищу освіту?


«Свобода» мала фракцію тільки два роки в українському парламенті. Ті два роки ми боролися з режимом Януковича, щоб його вигнати з України. Ми перемогли на «революції гідності». Але, на жаль, змін дуже великих немає. Всі ті корупційні схеми, які працювали за часів Януковича, практично вони і працюють до сьогодні. Нам потрібно українцям перш за все знищити олігархат, а що стосується вищої освіти, то українці мають бути освічені і вищу освіту мають здобувати в Україні. На сьогодні сотні тисяч українців здобувають освіту в західних університетах. За останні роки до Польщі поїхало навчатися близько 100 000 українських студентів. Відповідно, нам треба закінчувати практику, щоб здобувати освіту десь в тій самій Польщі, і, можливо, потрібно здобувати освіту в західних університетах та коледжах, але нам перш за все потрібно, щоб українці мали роботу тут, в себе, на своїй рідній землі. Відповідно, уряд, влада має тим займатися. Якщо ми реально не будемо тим займатися, то навіщо такий український парламент і навіщо така влада і її просто треба перезавантажувати.