Марина Ставнийчук: избирателю нужно сделать огромное усилие во время выборов

Марина Ставнийчук: избирателю нужно сделать огромное усилие во время выборов

Наша гостя – голова громадського об’єднання «За демократію через право» Марина Ставнійчук. Голосування депутатів. В мене своя думка, вона частково співпадає з Бориславом Березою. Я думаю, що у сьогоднішньої влади не було, немає і не буде в найближчій перспективі політичної волі на якісну зміну виборчого законодавства. Те, що сьогодні відбулося, для мене абсолютно свідчить про певний політичний маневр теперішньої парламентської еліти політичних партій, які представлені у парламенті, яким вони хотіли показати своєму виборцю: ми ж працюємо, і кожен з нас займає правильну позицію.

Говорить правильні слова, і навіть в першому читанні такою критичною цифрою у 226 голосів проголосований проект виборчого кодексу. Це свідчить про те, що ми на марші. Але я абсолютна певна в тому, що результату цієї роботи вкотре не буде.

В чому все-таки важливість, що депутати проголосували за відкриті списки?

Я сьогодні подивилася результати голосування в першому читанні по виборчому кодексу. Для мене очевидно, що не буде другого читання в цьому питанні. Якщо і буде, то це буде безрезультатно. Всі ключові люди, принаймні у фракції БПП, які знаються на виборчому законі або які мало що знають, але причетні до вироблення політичної позиції цієї політичної сили в парламенті, не підтримували відповідний законопроект в першому читанні. Це означає, що і президент і його політична сила не мають такої підтримки. Хитрішу позицію зайняв «Народний фронт». Здебільшого вони підтримали. Але для мене дуже цікава позиція. Депутат Ємець є автором законопроекту чи автором подачі законопроекту щодо виборчого кодексу. Тому що цей виборчий кодекс розроблялвся разом з іншими експертами, фахівцями в галузі виборчого права на попередніх етапах. Ємець як представник «Народного фронту» є автором трьох законопроектів. Якщо людина займає фахову позицію, якщо людина відповідально ставиться до своєї роботи, вона підпише три законопроекти, абсолютно розуміючи, що, маючи в своєму розпорядженні в парламенті п’ять законопроектів, не пройде жоден? Не підпише. Відбуваються різного роду політичні маніпулювання. Підтримали цей законопроект БЮТ. Я розумію, що вони в опозиції і для них вигідно пропорційна система і робити такі крокі. Олег Ляшко, коли виступав сьогодні з трибуни ВР, Ігор Попов говорив по суті як депутат від його фракції. Олег Ляшко взагалі почав говорити в ході обговорення проекту виборчого кодексу про корупцію. Це абсолютно очевидно, що немає підтримки. Депутати-мажоритарники, наприклад, народний депутат від Хмельниччини Андрій Шинькович чітко сказав: я не буду це підтримувати. Тому, що людям потрібні народні депутати, які мають прямий зв'язок з людьми і не підпорядковані керівництву тих чи інших політичних сил. Це ми спостерігаємо в парламенті не в перше. Практично на попередніх періодах під кожні нові вибори приймалося відповідно нове виборче законодавство. Тоді залежно від того, яка була потреба. У 2012 році на попередньому етапі більшістю і теперішньою опозицією до тодішньої влади і опозицією, теперішньою владою до тодішньої опозиції, був ухвалений такий гібридний виборчий закон. Закон, який я, не дивлячись на те, що працювала радником президента, критикувала дуже сильно і зробила дуже багато, щоб його в парламенті таки змусити поправити. Але у кожного є межі своєї можливості. З 2012 року до теперішнього часу всі парламентські вибори проходили за дуже складним законом. Який дає можливість використовувати адмінресурс, дає можливість використовувати значний фінансовий ресурс, створювати нерівні можливості для кандидатів під час виборчої кампанії. Впливати таким чином на результати виборів, в тому числі і під час встановлення результатів виборів на дільницях і результатів виборів в цілому. Це всіх влаштовує. У цьому законі змішана виборча система. Вона дає будь-якій владі, не отримавши перемоги за пропорційною виборчою системою, добудувати, доформувати у неконституційний спосіб реально більшість конституційну, коаліційну більшість за рахунок депутатів-одномандатників.

Зараз в Україна змішана мажоритарно-пропорційна система. 225 депутатів обирають в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками від політичних партій, і прохідний бар’єр складає 5%. Його за законопроектом пропонують знизити до 4%. І ще 225 депутатів обирають за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних округах.

Логіка 27 територіальних багатомандатних округів, там, де висуваються за пропорційною виборчою системою кандидати в регіональних виборчих списках, поділено відповідно до адміністративно-територіального устрою України. Ці ж пропозиції, які сьогодні зберігаються в проекті виборчого кодексу, вони напрацьовані, практично починаючи з 2008-2010 років, коли 27 адміністративних регіонів були цілісною територією України. Так і залишили. Ми ж вважаємо і АР Крим, і в цілому Донецьк, Луганськ і місто Севастополь своїми регіонами. 27 регіональних багатомандатних округів відповідають ст. 133 Конституції України, адміністративно-територіальному устрою України. Але це на сьогоднішній день. Я весь час наполягаю на тому, що так само, як ПАРЄ, як Венеційська комісія, що для України потрібне стабільне виборче законодавство, яке буде орієнтоване насамперед на структування політичної системи. Власне кажучи, для виборця щоб було просто. Люди прийшли на вибори, і вони голосують за політичну силу. Політична сила має відповідні зобов’язання у вигляді програми передвиборчої. Хоча у 2012 році мені прийшлося прикласти надзусилля, щоб в пропорційній системі в мажоритарних округах в кандидатів збереглися програми. Тоді був такий законопроект, і тільки на останньому етапі вдалося втиснути цю річ. Ми говорили про такі сірі, темні технології під час виборчого процесу з використанням адмінресурсу. Якраз в чинному законі самі вимоги до формування одномандатних виборчих округів ті критерії, за якими повинні формуватися виборчі округи на парламентських виборах, сформульовані таким чином, що, залежно від тієї чи іншої електоральної політичної доцільності влади насамперед і за рахунок доброї волі ЦВК можна нарізати округи. як кому буде вигідно. Тому чітких кваліфікаційних вимог щодо сумісності території, щодо центру округу і багато інших критеріїв, які раніше були присутні в парламентському виборчому законодавстві на етапі законодавства 2006 року, коли проводились демократичні вибори, то зараз все це зберігається. Тому всім, в принципі, це дуже вигідно. Тому йде така величезна боротьба між політичними силами за склад ЦВК. Все дуже складно. Виборці повинні розуміти, що виборча система у питанні удосконалення виборчого законодавства України є лише одним із питань, яке необхідно вирішувати. Виборець повинен розуміти: от є політична сила, і вона взяла відповідні на себе такі зобов’язання за 5 парламентських років ухвалити такі, такі рішення, прийти в таких, таких сферах до таких досягнень і досягнути такої мети. Якщо вона виконала свої зобов’язання, люди її підтримають. Не виконала – люди не підтримають. Звичайно, що з точки зору таких відкритих взаємостосунків, пропорційна система є надзвичайно важливою, і вона структурує політичну систему. З іншого боку, вона також не позбавлена відповідних вад. Люди повинні розуміти, яка б система не була мажоритарна у різних варіаціях чи пропорційна.

Яка виборча система, на вашу думку, більш прийнятна?

Яка б не була, у кожної є свої переваги і в кожної є свої недоліки. Я просто людей закликаю до того, що якщо ви будете продавати свій голос, якщо ви будете голосувати, не вивчаючи програми, будь-яку систему дайте сьогодні Україні і вона не спрацює належним чином. Вибори – це завжди є спільна відповідальність політиків і тих людей, які беруть участь у виборах. Я не схильна ніколи звинувачувати народ, що він не мудрий і не обирає ту владу, яка потрібна. Народ мудрий. Але просто ситуація складається таким чином, що раз на п’ять років треба дійсно дуже відповідально поставитися до свого права обирати.

Це означає не брати гречку, не купуватися на умовляння і читати ті самі програми.

З іншого боку, депутати йшли і обіцяли скасування депутатської недоторканності. Для виборця це дуже привабливо. Виборцям це подобається. Можливо, і зрозуміло. Хоча абсолютно очевидно, що та політична ситуація неправової держави, якою є сьогодні Україна… Якщо ми подивимося. яке фінансування дається тим репресивним органам держави, які забезпечують ріст злочинності і те, що відбувається зі злочинністю в країні, а з іншого боку, яке фінансування виділяється на соціальну сферу, то ми чітко розуміємо, що відбувається. Але тут за всіх умов треба виборцю зробити величезне зусилля все-таки під час виборів не купуватися на популізм.

Як розрізняти людям, чи популізм чи не популізм?

Треба мати рівень знань. Навіть при відсутності у наших людей відповідних знань у політичній сфері, правовій, економічній я б вважала, що для людей дуже важливо під час виборчої кампанії, обличчя в обличчя, від хати до хати, щоб люди відчули ту людину, за яку вони будуть голосувати. Не купуйтеся так дешево, бо насправді це дуже дорого потім люди платять в наступні п’ять років за те, що в свій час взяли нещасних 100 грн. В якийсь момент ті 100 грн. дуже важливі, але якщо подивитися потім, що відбувається в п’ять років, то вони сто разів заплатили по 100 грн.

А як вирішити питання щодо участі у виборах внутрішньо переміщених осіб?

Надзвичайно серйозна проблема. Більше як півтора мільйони громадян України визнані державою внутрішньо переміщеними особами. Це особлива категорія, до якої наша держава мала б ставитися з особливою увагою. Ці люди на виборах президента мали можливість голосувати. Ті, хто вважав за необхідне, брали участь. Частково вони брали участь в голосуванні на виборах народних депутатів, що стосувалося пропорційної системи. Проблема насамперед для цих громадян полягала щодо їх участі в місцевих виборах. Якраз на останніх місцевих виборах, на жаль, при формуванні відповідного законодавства в 2015 році я співпрацювала з цілою низкою громадських організацій, які захищають права внутрішньо переміщених осіб. Ми зверталися до законодавців, до ЦВК, виписували їм необхідний простий механізм, для того щоб надати цим людям можливість голосувати на місцевих виборах. Особливо тим людям, які своїм місцем проживання на майбутнє обирали вже не Донбас, не АР Крим, а ті, які визначились, що будуть жити в громадах на мирній території України. На жаль, влада знехтувала виборчими правами на місцевих виборах. І дотепер зберігається ця тенденція. Я вважаю, що це є абсолютно неприйнятним. Я це питання весь час порушую. Це практично 3% виборців України. Це дискримінація.

Слухач: Ви кажете, думайте, кого обираєте. Процес однобічний. Ми обираємо, а потім ми повинні мати можливість так само його забрати.

Ми сьогодні особливо на місцевих виборах маємо інститут відкликання депутатів місцевих рад, місцевих голів. Ці інститути відкликання пов’язані насамперед з тими політичними силами, які висували кандидатів. Їхнє право насамперед реалізується. Хоча виборці так само мають відповідне право. Це називається імперативний мандат. Але імперативний мандат невластивий європейському конституціоналізму і європейській демократії. У нас це є. Нам все-таки тут треба йти класичним шляхом. Відзив – це інститут радянський. Нам все-таки треба йти шляхом європейського конституціоналізму.

Ви відчули якісь наслідки протестних акцій?


Очевидно, що кожна з політичних сил мала відповідні зобов’язання оновити виборче законодавство і запровадити пропорційну виборчу систему. В парламенті ще навесні 2016 року була створена робоча група під керівництвом Парубія. Вони сьогодні так хвалили себе в парламенті, як вони в тій робочій групі гарно працювали. Але ми не бачили результатів роботи тієї робочої групи. І тому в парламенті 20 жовтня були провалені відповідні законопроекти. Лещенко хоче витягнути максимум від тих політичних акцій, які відбулися під парламентом. Але тут ситуація полягає в тому, що ті вимоги, які, можливо, десь і про стимулювали депутатів, може, і є десь там сенс на 10-20% можна з цим погодитись. Але з іншого боку, ті вимоги, які були під парламентом 17 листопада і потім вже вони змінювались після критики, зовсім не тягнуть на велику політичну реформу.