Владимир Литвин: бюджет-2018 свидетельствует о формировании у нас полицейского государства

Владимир Литвин: бюджет-2018 свидетельствует о формировании у нас полицейского государства

Володимир Литвин – український політик, доктор історичних наук, дійсний член Академії Наук України. Народився у Житомирській області. Закінчив Київський національний університет ім. Т. Шевченка за спеціальністю «історик». Як кількість штанів, це ж рекомендована цифра, залежить від показників бюджету?

Я думаю, що чоловіки якось можуть пережити. Мені дуже жалко нашу прекрасну половину людства – українських жінок. Бо якщо подивитися цей споживчий кошик, який затверджений Кабміном, якщо я не помиляюсь, в 2016 році, там жінка не зможе бути реалізованою. Бо якщо подивитися деякі жіночі речі, скільки вона має їх носити, це просто наруга жінками. Хоча, звичайно, 8 березня всі розповідають, як важливо її носити на руках. Я кажу про речі такого інтимного характеру. А мене взагалі вбивають ті норми, скільки разів можуть відвідати сім’я, конкретна родина театр, кінотеатр.

А нащо ці розрахунки, коли вони дійсно смішать людей? А чи не достатньо мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму?


Справа в тому, що як мінімум мінімальна заробітна плата повинна відповідати прожитковому мінімуму. Але у нас українські політики завжди стоять на низькому старті. Вони готуються постійно до виборів і певною мірою хочуть сподобатися людям. А потім, коли порахують все і бачать, що свитка не одягається на весь український народ, вони починають підрізати. Вийшло так, що мінімальна заробітна плата у нас 3200, а прожитковий мінімум 1600. Правда, зараз ощасливлять, буде 1700 грн. Разом з тим я думаю, що разом всі ми з цікавістю послухали, що треба підвищити мінімальну заробітну плату до 4100 грн. Спочатку сказали, що з наступного року. Тепер кажуть, з середини року, а далі скажуть, що якщо будуть можливості. Але це є свідченням того, що політики змагаються між собою.

Це вже другий бюджет, підготовлений урядом Гройсмана. Якісні зміни цього бюджету ви помітили?

Я заздалегідь беру на себе сміливість стверджувати, що бюджет буде прийнято. Буде діяти принцип «з серця геть, з очей долой». Тим більше, що депутати готуються на закордонні округи. А тим паче, що 25 грудня це також велике свято відповідно до рішення ВР. А якщо загалом характеризувати бюджет, то треба сказати, що він узгоджений не з українським суспільством, а з МВФ, який вимагає, щоб дефіцит бюджету не перевищував 2,5%, а все інше його мало цікавить. А по-друге, це бюджет, який свідчить про те, що у нас такими успішними видатними темпами формується поліцейська держава за всіма міжнародними визначеннями, а також, що у нас росте бюрократичний апарат, який оплачується незрівнянно набагато більше, ніж все українське суспільство.

Ви як депутат це змінити не можете?

Якщо ти не можеш змінити своє ставлення до ситуації, ти повинен розслабитися. Думати, я скажу відверто, що ти зможеш вирвати для свого округу. Я депутат-мажоритарник, і я зацікавлений в тому, щоб мінімум із того, що потрібно, отримати.

Що вам вдасться вирвати для свого бюджету?

В мене вкрай важливо, хоча не вдається реалізувати цю ідею, це будівництво хірургічного корпусу в Новоград-Волинському в Житомирській області. Це госпітальний округ, який сьогодні без створення госпітального округу опікується десь 200 людей. Причому врахуйте, що це траса Київ–Чоп, де багато трапляється ДТП зі складними наслідками для людських життів. А хірургічний корпус знаходиться в дуже непривабливому стані. І плюс кошти на підтримку ФАПів, шкіл, амбулаторій і т.і. В цьому році вдалося домогтися 20 мільйонів. Зараз обіцяно ще виділити по 5 млн. грн. на округ, і доводиться, чесно кажучи, йти на таку угоду. Тому що коли ти буваєш в населеному пункті, люди питають: а що ми отримаємо? ФАПи будуть закривати.

Їх будуть відновлювати.

Я поінформований оптиміст. Ви ж знаєте, що будуть утворюватися об’єднані територіальні громади. На об’єднані територіальні громади, особливо в бюджеті 2018 року, скидається все. Всі ті соціальні гарантії, які приймає Київ, і реалізація їх кидається на місцеві бюджети. Я вже не кажу про таку ситуацію, що зараз кинули на місцеві бюджети профтехосвіту, а тепер ще скинуть вузи 1-2 рівня акредитації. Так звані технікуми і коледжі. В Житомирській області на фінансування таких закладів потрібно 150 млн. Коштів немає. Вже зараз ці заклади не опалюються Дітей відправляють у відпустки, а прем’єр-міністр говорить, що на місцях такі величезні резерви, що керівники об’єднаних територіальних громад і актив ще не знають своїх можливостей. І коли я чую цю маячню, що доходи місцевих бюджетів виросли, в мене виникає питання: за рахунок чого?

На політичні партії минулого року було півмільярда, а зараз мільярд.

Я не бачу тут злагоди. Між політиками і представниками суспільства тут відбувається такий процес злягання. Нарешті треба подивитися, які пропозиції залишив Кабмін. Я разом з тим категорично проти і залишаюсь, щоб з бюджету фінансували політичні партії. Суспільство не давало згоди на те, що воно буде утримувати політичні партії. Раніше їх отримували олігархи. Вони зараз кажуть, що їм сутужно, і переклали ці проблеми на країну. Це аморальність вищого ґатунку.