Родючі чорноземи, працьовиті люди, потужні аграрні традиції – українське сільське господарство могло б стати Клондайком для іноземних інвесторів. Але натомість перетворилось на дике поле, де законних власників за допомогою «чорних реєстраторів» можна обдерти як липку. Як віджимають майно у родини австрійського бізнесмена – читайте у нашому матеріалі.
Аби протидіяти хвилі силових захоплень вітчизняних підприємств, Верховна Рада встановила низку законодавчих запобіжників, а у структурі Міністерства юстиції торік з’явилась Антирейдерська комісія – орган контролю, до сфери повноважень якого входить розгляд скарг у сфері держреєстрації.
Комісія стала «червоною кнопкою» для недоброчесних реєстраторів. Однак, на жаль, викорінити явище рейдерства в Україні не так просто: цього року кількість скарг на протиправні дії з перереєстрації прав на нерухомість значно зросла, і Антирейдерську комісію просто завалили масою таких звернень, що, звісно, позначається на її ефективності.
Яскравим прикладом є історія, що вже стала у Мін’юсті «притчею во язицех», змусивши весь склад комісії мобілізуватись до боротьби з невгамовними рейдерами.
Вона бере свій початок у далекому 2010-му, коли австрійський бізнесмен Ясмір Даякай, одружений із громадянкою України, та його компанія TERRASEED KURBISHANDEL GMBH увійшли на вітчизняний аграрний ринок, заснувавши підприємство ТОВ «Голденкерн» із головним офісом на столичній Оболоні.
Основним профілем діяльності фірми було вирощування штирійського олійного гарбуза для подальшого відправлення насіння на переробку до Австрії. Крім того, підприємство займалось постачанням сільгосптехніки для збирання гарбуза від австрійських фірм-виробників.
Протягом 2011-2016 років пан Даякай продовжив інвестувати в український агробізнес і став співзасновником низки сільгосппідприємств на Вінниччині та Рівненщині, зокрема, ТОВ «Поділля», ТОВ «Терра Крафт», ТОВ «Террасід», ТОВ «Поліський стандарт», ТОВ «Миргощанське» та ТОВ «Голден Веллі».
Особливістю групи «Голденкерн» стало те, що, по-перше, всі підприємства працювали на українському ринку за європейськими стандартами – «по-білому». По-друге, це був традиційний для Європи сімейний бізнес: до складу власників та топменеджменту більшості компаній групи увійшли як австрійські (Мішель та Даніель Александер Даякай), так і українські родичі засновника (дружина Олена Даякай та її син Дмитро Шепелев).
У 2017 році родина Даякай відкрила ще три підприємства (ТОВ «Полісся Органік Агро», ТОВ «Корець Агро» та ТОВ «Голден Агро Трейд») у Дубровицькому та Корецькому районі на Рівненщині, створивши додаткові робочі місця на Поліссі — як альтернативу нелегальному видобутку бурштину.
Усе змінила важка онкологічна хвороба, а згодом і смерть пана Ясміра у листопаді 2019-го. Розуміючи серйозність свого стану здоров’я, бізнесмен ініціював процес аудиту та продажу частки українського холдингу членами його родини. Перемовини з потенційним новим власником — Андрієм Гордійчуком — розпочались ще за життя пана Даякая у жовтні 2019 року. У грудні того ж року був підписаний меморандум про наміри продажу, але… щось пішло не так.
Без батька-засновника обезголовлена бізнес-імперія стала ласим шматком для стерв’ятників-рейдерів. Адже лише на Рівненщині земельний банк ТОВ «Поліський стандарт» сягає 1890 га, а ТОВ «Полісся Органік Агро» — 350 га.
Загалом, за даними аналітичної платформи YouControl, станом на 2020 рік у власності заснованих австрійцем в Україні компаній перебувають щонайменше 26 об’єктів нерухомості, майже 2 тисячі земельних ділянок загальною площею 4000 га, 22 автотранспортні засоби, 5 ліцензій і торгових марок. Тож на майно групи розпочалось справжнє полювання без правил – з боку колишніх партнерів і компаньйонів.
У січні 2020 року рейдери ініціювали інформаційну війну проти українських спадкоємців пана Даякая – дружини Олени та сина Дмитра, звинувативши їх у «змові» з Гордійчуком та намаганні обдурити австрійських родичів і розпродати майно холдингу.
Брати Валерій Васильович та Юрій Васильович Власюки були молодшими партнерами пана Даякая у ТОВ «Поліській стандарт» і, заручившись підтримкою так званих «чорних реєстраторів», запустили процес незаконного переоформлення документів на землю компанії. При цьому Власюки посилались на вигадані «домовленості» з покійним.
«Понад 200 тонн посівного матеріалу сої було вкрадено, тисячу гектарів землі вони «по-чорному» переписали на свою нову фірму. Украли техніку, яку потім поліція розшукала та вилучила у сусідніх селах», — розповідає пан Шепелев.
За вказаними фактами правоохоронці розпочали декілька кримінальних проваджень проти членів родини Власюків.
Утім, рейдерів це не зупинило – згодом вони атакували вже материнську компанію агрохолдингу у Києві. Адже «Поліський стандарт», за наявною інформацією, має понад 26 мільйонів боргу перед ТОВ «Голденкерн». Понад те, за життя пан Ясмір надавав кредити та матеріальну допомогу родині Власюків.
Скориставшись карантинними обмеженнями на виїзд і неможливістю повноцінного діалогу між українською та австрійською сторонами, 17 квітня 2020 року сина Валерія Власюка Василя незаконно призначають директором столичних ТОВ «Голденкерн» і ТОВ «Террасід» – нібито за генеральною довіреністю від старшої доньки Мішель Даякай. А чинну гендовіреність на ім’я Дмитра Шепелева – анулюють.
Зауважимо, оригінал цього документу рейдери не пред’явили ані потерпілим, ані правоохоронцям, а нотаріус, що проводила реєстраційні дії, згодом зізналась у прокуратурі, що не перевіряла справжність підпису. Понад те, Мін’юст звернувся до відповідних органів в Австрії, аби перевірити, чи надавала пані Мішель будь-кому довіреність, і з’ясував, що в австрійських реєстрах відповідні записи відсутні.
Від юридичної атаки зловмисники без зволікання перейшли до фізичних дій. «Великоднє» збройне захоплення головного офісу компанії на столичній Оболоні у квітні цього року облетіло українські ЗМІ. У ніч з п’ятниці на суботу 18 квітня група озброєних рейдерів вломилась до київської будівлі за адресою Героїв Сталінграду, будинок 6.
Як з’ясували правоохоронці, ініціаторами зухвалої атаки були все ті ж рівненські підприємці Власюки, які заручилися допомогою двох десятків спортсменів з Федерації боксу та людей з кримінальним минулим. Молодики вибили шибки та двері приміщення, завдали тілесних ушкоджень охоронцям, зламали сейф та винесли з офісу компанії печатки й гроші.
Цікаво, що рейдери мали із собою підроблену довіреність компанії на ім’я Кравчук Дарини Василівни – доньки екснардепа 7-го скликання від партії «Батьківщина» Василя Кравчука.
Завдяки вчасному та оперативному реагуванню поліції Києва приміщення звільнили, зловмисників – нейтралізували та заарештували, а за фактом спроби заволодіння чужим майном було відкрито кримінальне провадження.
Нові «директори» також здійснили кілька спроб зайти на заводи холдингу у Вінницькій та Рівненській областях у супроводі чорних бусів з озброєними «тітушками», і лише своєчасне та оперативне втручання місцевих поліцейських завадило їм захопити будівлі.
Проте фактично життєдіяльність підприємств було заблоковано – і це у середині квітня, у переддень посівної кампанії. За твердженням власників, цьому сприяли й дії прокурора Алієва, який кілька місяців не виходив на зв’язок із потерпілими та через Оболонський райсуд наклав арешт на коррахунки і майно компаній холдингу.
Невідомо, як розвивалася б ситуація, якби не своєчасне втручання Антирейдерської комісії Мін’юсту: після розслідування реєстраційні дії загарбників були визнані незаконними та анульовані.
Однак на цьому напади на холдинг не припинились. Як стало відомо представникам Антирейдерської комісії, вже за кілька тижнів після попередніх подій зловмисники виписали нову генеральну довіреність – на особу, що не має жодного відношення ані до родини Даяйкай, ані до підприємств групи – юриста Сергія Лакізу.
Внаслідок протиправних реєстраційних дій директором низки найбільших агрофірм холдингу раптово стає… колишній водій-охоронець пана Ясміра В’ячеслав Вяткін. Йдеться, зокрема, про фірму «Поділля» на Вінниччині, якій належить найбільший у Європі завод з переробки гарбузового насіння, та материнську компанію ТОВ «Голденкерн».
Цікаво, що юрист Сергій Лакіза за сумісництвом – ліквідатор. А 16 травня 2020 року у столиці було зареєстровано ТОВ «Мультикерн» зі статутним фондом 10 тис. грн, засновником якого вказано австрійську MULTIKERN (кінцеві бенефіціари – громадянин Німеччини Мартін Майєр та австрієць Франц Зайдль). Судячи зі збігу у часі між датою реєстрації підприємства та початком чергової хвилі рейдерської атаки на «Голденкерн», можна припустити, що саме на цю новостворену фірму зловмисники планували «злити» всі активи агрохолдингу після доведення його до банкрутства.
Підписантом ТОВ «Мультикерн» є В’ячеслав Вяткін, а керівником – Євген Авраменко, партнер хмельницького аграрія Олега Золочевського за ТОВ «Агро Фармер».
Пан Золочевський, своєю чергою, тісно співпрацює зі структурами Франца Зайдля в Австрії. Варто додати, що пана Зайдля у січні 2020 року звільнили з посади управляючого австрійської Alwera AG – після того, як його упіймали на крадіжці 200 тисяч євро з каси компанії. За словами свідків, Зайдль неодноразово погрожував звести особисті рахунки з власниками агрохолдингу «Голденкерн».
Черговий раунд судових баталій теж залишився за опонентами рейдерів. 9 липня Міністерство юстиції ухвалило рішення про те, що пакет документів Вяткіна, Лакізи і Ко не є легітимним, а реєстраційні дії на їхню користь – незаконні й мають бути скасовані.
Однак вже за два дні на світ з’являється нова «гендовіреність» – цього разу вже на п’ятьох юристів. І у реєстрі відбувається чергова зміна керівників підприємств.
До бригади рейдерів долучився й керівник ТОВ «Миргощанське», ексдепутат Рівненської обласної ради Ігор Пшеюк, який, вочевидь, вирішив залишити собі виручені від реалізації врожаю гроші й не повертати борги ТОВ «Голденкерн». Під час розгляду судової справи проти Власюків пан Ігор позиціював себе як представник «Голденкерну», не надавши при цьому жодних документів на підтвердження. Примітно, що інтереси Власюків на цьому суді відстоював ніхто інший, як Сергій Лакіза – адвокат В’ячеслава Вяткіна.
При цьому сам Ігор Пшеюк – теж юрист за освітою, який раніше вже засвітився у кількох скандалах, що стосувались різних агропідприємств. Так, за інформацією з місцевих ЗМІ, Ігор Леонідович мав інтереси у справах, пов’язаних з держпідприємством «Мирогощанський іподром», сільгоспкомпаніями «Полісся-Агро» та «Зоря». В усіх випадках на підприємствах виникали серйозні проблеми, в тому числі й фінансові.
Паралельно з цим родина Власюків веде агресивну «партизанську війну» на Рівненщині, намагаючись уночі зайти своїми комбайнами на поля холдингу, аби вкрасти врожай.
Наразі у Мін’юсті триває розгляд справ за останніми епізодами, а підставні особи рейдерів все ще фігурують у ЄРДР як керівники ТОВ «Поділля», ТОВ «Голденкерн» та ТОВ «Террасід».
Утім, навіть у випадку позитивного для законних власників рішення, вони вже понесли багатомільйонні збитки через постійне блокування роботи підприємств. Виконати «останню волю» померлого засновника і продати українську частку спадку наразі неможливо, а майно холдингу залишається під прицілом рейдерів.
Уся ця історія – на жаль, показова для вітчизняного агробізнесу. Не виключено, що розголос довкола ситуації з «Голденкерном» вийде за межі України і зробить історію відомою представникам європейського бізнесу, які цікавляться можливостями вкладень в український агропромисловий сектор, що став ще більш привабливим після прийняття закону про вільний обіг сільськогосподарських земель.
Та чи у багатьох європейців може виникнути справжній апетит до бізнес-проєктів в Україні в контексті царювання тут безжальних і цинічних напівкримінальних принципів ставлення до приватної власності? Державі, де неможливо захистити законні вкладення від посягань охочих до наживи «директорів» та тіньових реєстраторів, навряд чи варто очікувати на прихід інвесторів з Європи, які звикли господарювати «по-білому».
Цю тезу підтверджує відтік інвестицій в аграрний сектор економіки на 35,3% лише за перший квартал 2020 року, – це один з найбільших спадів капіталовкладень за останні п’ять років, після початку військових дій на сході України та тимчасової втрати територій АР Крим і частини Донецької та Луганської областей.
Своєю чергою, негативні інвестиційні процеси, що відбуваються нині в агропромисловій сфері, загрожують неминучою катастрофою усій вітчизняній економіці.
Ми продовжимо стежити за перебігом подій довкола українсько-австрійського холдингу. Про нові факти й подробиці справи «СтопКор» повідомить у нових публікаціях.
Источник: СтопКор