На цьому зібранні голова ФПУ Олександр Юркін, в основному, говорив про глобальні профспілкові проблеми. Зокрема, про укладання Генеральної угоди між урядом і профспілками, прийняття Закону «Про соціальний діалог». Необхідно, нарешті, завершити шестирічний марафон із розробки проекту Трудового кодексу України…
Однією з найболючіших тем, яка звучала на зібранні, була проблема безпеки праці. Стан охорони праці у державі є просто критичним. Чого вартий лише ланцюг трагедій на шахті імені Засядька? Приватний власник переважно ігнорує вимоги законодавства, особливо в малому та середньому бізнесі. Зростає частка важких і смертельних травм, випадки більш легкого травматизму масово приховують від розслідувань і обліку.
Свого часу профспілки мали повноваження державного нагляду за охороною праці, для цього було відповідне державне фінансування. Однак через послаблення контролю за діями як роботодавців, так і самих працівників, у тому числі позбавлення профспілок контрольних повноважень, ситуація значно погіршилася.
Аби частково виправити ситуацію, ФПУ за профспілкові кошти протягом останніх трьох років ввела в областях посади 26 технічних інспекторів, які безпосередньо беруть участь у розслідуваннях травматичних і трагічних випадків й одночасно навчають і контролюють уповноважених з охорони праці в трудових колективах. Але це —лише крапля в морі.
Зарадити виправленню такої ситуації можна було б за рахунок відновлення повноважень профспілок, виділивши кошти на ці потреби з відповідного фонду соціального страхування, а не з Держбюджету. Додаткові 250 — 300 інспекторів можуть істотно змінити ситуацію. Ось тоді й буде кому вимагати від роботодавців належного виконання своїх обов’язків. Ліпше витратити мільйон гривень на попередження порушень, ніж потім виплачувати десятки мільйонів постраждалим і сім’ям загиблих. Але в цьому сенсі головне не гроші, а життя і здоров’я людини найманої праці.
Далі йшлося про вже згаданий соціальний діалог. Точніше, про підвищення рівня і якості життя громадян України і зокрема членів профспілок. Вирішення цього завдання залежить від вивіреної соціальної політики та її фінансового забезпечення через державний бюджет. У цій царині й виникли проблеми. У Законі «Про Державний бюджет на 2008 рік» призупинено цілу низку соціальних гарантій і пільг освітян, медиків, науковців, працівників культури і соціальної сфери, а це понад чотири мільйони наших співвітчизників, котрі й так отримують жалюгідну платню, а віднині не матимуть і соцгарантій.
Гарантії закінчились. Чому?
Не таємниця, що найбільш незахищеними у нас є вчителі, науковці, медики… Як відомо, Конституцією України передбачено безповоротність прийнятих законів, не допускається також звуження їхнього змісту. Проте всупереч вимогам певних статей головного закону України, у бюджеті на цей рік фактично скасовано деякі соціальні гарантії, які обмежують розміри окремих виплат і пільгових компенсацій бюджетникам.
Саме про це на спільній нараді з представниками уряду і президій профспілок бюджетної сфери розповів заступник голови Федерації профспілок України Григорій Осовий.Рік у рік соціальні норми в бюджетній сфері зменшуються, що призвело до вкрай низької заробітної плати і відповідного низького пенсійного забезпечення всіх соціальних галузей. Останніми роками приймалися відповідні рішення про збільшення зарплатні у цій сфері, але у співвідношенні, наприклад, з промисловістю вони становили лише: у освіті — 41,2 відсотка, охороні здоров’я — 47,7 відсотка. Для того, аби вийти хоча б на прогнозований у законах показник (без врахування зменшення соціальних гарантій, інфляції і так далі), для освітян треба 15 років, для інших — понад 25 років. Цікаво, де люди знайдуть терпіння, а вони, крім того, вчать наших дітей, лікують нас. Статистика підтверджує, що минулого року кожен четвертий працівник освіти отримував зарплатню, нижчу за прожитковий мінімум, в охороні праці 22 відсотки в мінусах, а про культуру і її статистику навіть говорити страшно — бібліотекар отримує, за даними фахівців, аж 450 гривень з преміями…
Тому профспілки вимагають від держави відновити всі (а вони дійсно жалюгідні) пільги і соціальні гарантії. Зрештою, повернутися до людини лицем. Учасники спільного засідання прийняли і затвердили звернення до Президента Віктора Ющенка, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ніни Карпачової невідкладно поновити конституційні права працівників бюджетних галузей при внесенні відповідних змін до закону про бюджет на нинішній рік.
Зрештою, вимоги наших співвітчизників законні: вони не чужого просять — своє захищають. Добре, що в цьому їм допомагають профспілки. Але під куполом парламенту зібрались люди в дорогих костюмах, котрі їздять на «крутих» машинах і їм проблеми сільського вчителя, лікаря, бібліотекаря цікаві лише у передвиборчий період, а далі трава не рости. Можливо, якщо профспілки поставлять питання руба — або ви повертаєте нашим членам всі пільги і реально збільшуєте, не на словах, зарплатню, або ми завтра виведемо народ на вулицю не з аморфними політичними гаслами, а з життєвою правдою і реальністю, бо далі жити так не можна, — можливо, тоді влада зачухає потилицю? …
Віталій Юрків