З піною у рота захищає президентська лікарка підступи до рідного дому. Звичайно, кому ж сподобається будівництво зовсім поруч: пил, бруд, галас – неподобство! Цікаво, чи була б вона така ж речиста й красномовна, якщо б це будівництво розвернулось, скажімо, у Дарниці, а не в неї під вікнами? Скидається на те, що не дуже… Бо на конкретне питання телеглядача щодо аналогічного будівництва наша депутатка КМДА дала досить пространну відповідь, мовляв, борітеся-поборете, вам Бог помагає…
А під власними вікнами повинно бути все як у класиці – садок вишневий коло хати (парк ім. Богомольця) і барди з бджолами гудуть… До речі, а як реагують сусіди нашої активістки на такі ностальгічні рулади «мартовських котів»? Між іншим, пані Ольга повідомила, що має намір зробити ці зустрічі вкрай регулярними. Так що терпіння вам, любі друзі.
Пані Богомолець у прямому ефірі закликає бити в набат, негайно захищати Жовтневу лікарню від ворогів-забудовників, оскільки на місці будівельного майданчику у 11 столітті був монастир… Правда попереднє застереження відомої лікарки стосувалося захоронень чуми на тому ж місці, які за щасливим збігом обставин закінчувались в акурат перед її будинком. Певна річ, що якби забудовник проявив трохи більше витримки, а не пішов по-джентельменськи, відмовившись від ділянки, знана родина українських інтелігентів Богомольців відкопала б більш приголомшливу інформацію з глибини століть. Чого ж тільки не зробиш заради власного піару, промоушену бардівських зборів та насамкінець спокою під вікнами! А то трохи підзабули про неї з помаранчевої революції.
А взагалі у боротьбі з інвестором головний принцип такий – чим більший галас здіймаєш, тим кращий результат. І якомога більше відомих прізвищ! Пані лікарка завбачливо заручилася підтримкою самого Президента, написала листа прем’єрці, а київського мера доправила на місце подій особисто власною персоною (бо нерозумний Лесик від претензій щодо законності будівництва відкараскався). Діючий мер Черновецький прибув на стихійний мітинг власним «Майбахом» та пообіцяв суворо покарати винних (мабуть, не він надавав дозвіл забудовнику!). Швидко змінивши невигідну тему, він зі сліпучою посмішкою розказав про досягнення КМДА та провів ситуативний передвиборчий піар-сеанс власної особи. Народ, як завжди, був у захваті.
Насправді, якщо відкинути «зірковість» учасників цієї метушні, все стає простішим за просте: колись на Шовковичній збіговисько професорів і академіків було крутим, а тут прийшли ще крутіші. І жили б у цій багатоповерхівці люди далеко не бідні. Ось тут і спрацьовує славнозвісна українська «жаба». У перспективі зведеної новобудови п’ятиповерхова «сталінка» з «національним парком» на амбарному замку виглядала б досить-таки неприглядно.
Ну що ж, війна з забудовником — взагалі-то варіант безпрограшний: або він мені — якусь компенсацію (скажімо, у вигляді квартири), або я собі — шалену популярність за суспільний рахунок. Головне у цій справі не переборщити. До речі, пані Ольга ставить захист лікарні лише другим пунктом своєї претензії, а першим в неї йде забудова Києва та України взагалі. Мабуть, спочатку повинні були б з нею порадитись, не дай-то Боже! А між цим заплановане створення сайтів та видача альманахів про руйнацію України. Знову ж таки популярність…
Отож закриймо очі на прогрес, оновлення, перебудови, благоустрій, сядемо рядочком на тому «Липському городі національного значення» під деревом та заспіваймо українських пісень… І нехай весь світ зачекає… Якщо слідувати такій практиці, то Київ таки залишиться в омріяній пані Богомолець «руїні.укр.нет»!