Как не платить взятки гаишникам

Пропоную відносно простий і недорогий спосіб, як зменшити рівень корупції на українських автошляхах. Чому в США водії навіть не намагаються дати хабаря поліцейському, який їх зупинив на дорозі? Відповідь проста – страх бути покараним. Американці на рівні підсвідомості впевнені: якщо вони запропонують гроші поліцейському, це завершиться затриманням, і як мінімум кілька ночей доведеться провести на нарах.

З особистого досвіду і спілкування із друзями та знайомими знаю, що головна причина поборів на дорогах в тому, що більшість водіїв не бояться пропонувати гроші інспекторам. Просто всі вважають, що так значно швидше й зручніше вирішити проблему без протоколу і штрафу. Колись їхав у машині з одним із заступників міністра Луценка. Він відверто висловив свій підхід до проблеми: «Якщо хочеш їхати швидко, порушуючи правила, приготуй багато грошей, щоб по дорозі розраховуватися із ДАІшниками». Одна моя знайома, яка дуже обурюється корупцією у владі, сама постійно платить хабарі «мєнтам», коли порушує правила, і не вважає це чимось поганим.

Отже, суть моєї ідеї – сформувати у водіїв страх бути покараним за спробу відкупитися від інспектора готівкою. Це почуття найпростіше і найшвидше можна сформувати проведенням медіа-кампанії. Для цього Міністерство внутрішніх справ повинно розмістити в ЗМІ кілька рекламних роликів такого змісту:

З певної дати ДАІ починає безстрокову операцію з переслідування тих, хто пропонуватиме хабарі інспекторам. Покаранням буде затримання, суд і, можливо, навіть ув’язнення.

Інспектори можуть мати при собі диктофони, щоб фіксувати факти пропонування хабарів.

Інспекторів будуть матеріально заохочувати затримувати тих, хто пропонує хабарі

А тому працівники ДАІ можуть провокувати водіїв на давання хабарів – але не піддавайтеся, не наражайте себе на великі неприємності!

Через місяць після початку цієї кампанії достатньо 1-2 рази на місяць висвітлювати через ЗМІ випадки, коли водіїв затримували за спробу дати хабаря, і чим це для них закінчилося. Бажано, щоб у сюжетах брали участь самі затримані, які б розповідали, які висновки вони зробили після арешту. За таку згоду порушнику можна було б пом’якшити покарання. Телеканали радо показуватимуть такі сюжети в новинах і навіть не проситимуть за це грошей, бо що може цікавити глядача більше, ніж чужі неприємності?

Мені здається, що запропонований мною варіант не вимагає від держави великих витрат. На першому етапі потрібні лише гроші на виготовлення кількох телевізійних роликів. Причому можна обійтися без занадто дорогого продакшену. Головне — добитися розміщення цих роликів на провідних каналах у прайм-тайм на правах соціальної реклами. Їх варто показувати в «чоловічих програмах» — у перервах футбольних трансляцій, боксерських поєдинків, щоб краще охопити цільову аудиторію. Можна навіть зняти кілька роликів для жінок. Хай нагадують чоловіку або сину, щоб не випробовував долю і не пропонував хабарі на дорогах.

Руслан Дейниченко, журналіст, спеціально для “Конструктива”