Мабуть, не те, що події відбулися, а реакція, можливо, глави держави і деяких представників.
Я хотів уточнити, що внаслідок помилкових, можливо, злочинних – нехай суд дасть визначення їм і дасть кваліфікацію – дій і відбулися ті конфлікти, які, з моєї точки зору, можна було залагодити простим діалогом, спілкуванням, ставленням до людей з відповідальністю і з повагою. Потрібно розуміти, що якщо ти отримуєш довіру від громадян України, то ти мусиш це виправдовувати. І з одного боку, для громадян це тобі довіра, а з твого боку – це обов’язок. Коли людина – посадовець про це забуває трапляються найбільші речі, які ми, на жаль, побачили.
Ми побачили, до речі, який спадок залишили – маєтки, і відповідно зрозуміло, що люди жили не на зарплату.
Ви знаєте, людина, яка приходить до влади, як правило в житті має досвід роботи і на підприємстві, в бізнесі, у владі, і в неї є можливість прийти до цього не заради того. Якщо хтось облаштовує собі розкішні апартаменти, то мені здається більш складною проблемою – економічною, політичною проблемою управління державою є переступання через закон, несприйняття Конституції, і коли перша людина в державі забуває про ті обмеження і про ту відповідальність, яку на неї накладає суспільство, то соромно, що казати. Але я хотів би все ж таки перегорнути цю сторінку. Нам потрібно дивитися в майбутнє і потрібно будувати нову державу. Мої друзі японці – в них криза позначається двома ієрогліфами: один означає небезпеку, а інший означає можливості. Є крилатий вираз, який ми декілька разів чули: не дай вам боже жити в епоху змін. Але якщо ви живите в епоху змін, ви мусите приймати в цьому участь і робити на краще.
Є монолітність партії чи все ж таки формуються якісь окремі групи?
Є стурбованість. Зараз з’явилось якесь бачення, але казати про монолітність передчасно. Зараз партія проживає досить складний період внутрішніх змін, очищення, переоцінки ставлення до тих людей, чия точка зору до останнього часу була беззаперечною і навіть не обговорювалася всередині партії. Саме таке ставлення до авторитетів, така внутрішня цензура, яка існувала не ззовні, а кожний всередині себе мав і повагу, і довіру до керівництва і вважав, що, можливо, в них більше інформаційне поле, можливо, вони краще бачать ситуацію і краще розуміються. Таке сприйняття було, на мою думку, до останніх місяців. Але вже почавши обговорювати ситуацію з колегами по партії… Задаєш питання, коли вони, особливо ті, хто працював в Адміністрації президента і хто більше спілкувався особисто: як це трапилось? Я отримував пояснення: в якийсь момент він перестав нас спочатку чути, а трохи пізніше і бачити. Коли це було – півроку, рік? Кажуть: та ні, мабуть років півтора-два. А я відчув це десь рік тому, коли ми кажемо про реальні проблеми, про ті зміни. Не одне моє публічне інтерв’ю було. Коли ми вийшли з політради і журналісти запитували, як ставлення. Деяких міністрів майже не побили і реакції з боку вищого керівництва не було ніякої. Ви пам’ятаєте про інтерв’ю Бориса Колесникова, коли він сказав: коли ми стали в трикутник смерті, коли з одного боку – корумповані представники судової гілки влади, з іншого боку – корумповані силові структури, і з іншого боку – влада без діє, і все це або не бачить, або заплющує очі і не хоче сприймати. Тому що в очі задавали питання: скільки будуть красти в податковій? Що твориться у нас на кордонах в таможні? Була низка запитань таких, але ми почули, чи будуть якість зміни, всі очікували, але змін не було.
Ми раніше бачили, що Партія регіонів голосувала одностайно фактично завжди. Зараз голосують хто як вважає за потрібне. Раніше боялися?
Я ніколи не боявся голосувати і навіть були такі голосування, коли досить щільна розмова була і обговорювалося, що ми будемо голосувати так. Я не голосував разом із фракцією два чи три рази. Тому що, я вважаю, можуть бути тільки якісь особливо принципові речі. Коли ми бачимо, що це біле, а нам кажуть, що це чорне, або навпаки.
Але ж дуже часто було.
Я не можу сказати, що так було часто. Питання обговорення економічної стратегії – то тут можуть бути різні думки, різне сприйняття ситуації. Питання вибудови державної моделі розвитку – ми обговорювали питання, коли приймали зміни до Конституції, але зміни до Конституції були внесені не рішенням парламенту, а рішенням КС.
Багато ваших колег вийшло із фракції і вийшло із партії, а ви залишаєтеся. Ви вірите в майбутнє?
Зараз складний шлях очищення. Ті, хто крали гроші, повтікали і кинули і прихильників, і тих, з ким працювали разом і зникли. Вони втекли. Частина людей, яка прийшла до партії для того, щоб заробляти, щоб ближче до центрів прийняття рішень, щоб якось з цього мати якийсь зиск, ми бачимо, що вони з партій вийшли. Причому вони вийшли зразу, тому що в них не стало матеріальної зацікавленості, і так і жартують, що створили „матеріальні партії”. Нехай вже громадяни вирішують, кому вони можуть довіряти, а кому ні. Зараз йде складний процес трансформації партії, і зараз з партії є загроза виходу не тих людей, які прийшли заради того, щоб щось отримати, а ми бачимо, що є люди, які чітко розуміли, що ми підтримуємо ідею збільшення прав місцевого самоврядування, ми за сильну економічну позицію, ми за економічне зростання, ми за консервативне ставлення і відповідальність до економічного розвитку, до чіткої програми зростання в базових галузях, які 80-90% дають наповнення до бюджету. Тобто є люди, які розуміють, коли йде конфлікт і йде дискусія, яка не призводить до узгодженої позиції, а веде до того, що люди розходяться, це мене турбує. Але я хотів би все ж таки вірити, що Партія регіонів зможе очиститись, і цей процес досить масово пройшов зразу, коли повтікала частина людей. З іншого боку, ми побачили, що частина людей відійшла, яких цікавили матеріальні зиски якісь, але ми побачили, що є частина людей, особливо на Західній і Центральній Україні, на яких тиснули і яким погрожували особисто. Я вважаю, що в демократичній державі це є неприпустимим. В державі, яка декларує і намагається вступити до ЄС, це також є неприпустимим. Я вважаю, що ми мусимо зробити висновки з тих помилок. Головною помилкою, мені здається, була ця внутрішня цензура, і коли ти бачиш, що начебто чи то помилка, чи то незрозумілість, і намагаєшся підняти, а рядом хтось каже: та почекай, посиди, не потрібно це. Я розумію, що саме ці речі, коли ми перестали критикувати рішення керівництва влади, коли ми почали щось замовчувати, це ж самим страшним злочином і самою страшною помилкою. Я намагаюсь побачити ті речі, які нам потрібно виправити для того, щоб відновити довіру і впливовість партії. Тому що насправді дуже багато людей підтримувало і підтримує зараз. Ми мусимо зробити ті кроки, які виправдають довіру. На жаль, з’їзд не прийняв найсильніше рішення – не було висунуто єдиного кандидата.
Назвали Добкіна єдиним кандидатом.
Ви знаєте, при тому, що було голосування і за Олега Царьова, і за Михайла Добкіна, за Бойка, за Тігіпка, за кожну з кандидатур ми отримали якусь кількість голосів. Більше голосів на з’їзді набрав пан Добкін. Хоча ми бачимо, що соціологічні опитування дають, чесно кажучи, перевагу пану Тігіпко.
Але в мене таке враження, що багато хто образився на нього, що він висунувся, не порадившись з партією. У вас не складається враження, що Партія регіонів свою функцію виконала вже?
Сильну і велику владу слабкою і малою роблять її помилки. І саме помилки влади роблять опозицію сильною і переможною. Тому якщо ми підемо по цьому шляху і далі не зробимо висновки, будемо замовчувати ситуації, не обговорювати проблемні ситуації, конфлікти будемо замовчувати, то, безумовно, така загроза існує. І я думаю, що результати виборчої кампанії президентської будуть одним із сильних сигналів і для партії, і для суспільства, правильний напрямок ми обрали на з’їзді чи ні. Потрібно відновити структуру і політичну силу. Я думаю, що ми це зробимо. Але хотілося б, щоб так, як Германія після поразки у ВВВ зробила висновки, щоб ми також зробили висновки і ніколи вже не повторювали ті помилки, щоб, як важко не було, ми відновили довіру виборців. Можливо, не одразу – це зрозуміло, але щоб ми не втрачали той курс, щоб ми не кидали своїх прихильників, щоб ми захищали їх і підтримували. Це принципова позиція. Я думаю, що таким шляхом можна буде справами, а не балачками.
Зараз найкращий показник це ВР. Ви один час, ви і колеги, ігнорували голосування разом з комуністами, а потім, щоправда, деякі колеги від Партії регіонів почали в парламенті голосувати, а деякі ні, а комуністи демонстративно ігнорують, тільки отримують зарплату. Що змінилося?
Частина народних депутатів принципово не голосувала, і дехто не голосує і зараз. Дехто утримався від голосування до з’їзду партії – до відвертої жорсткої розмови, яка відбулася.
Дуже важливе зараз питання – або федералізація. або децентралізація. Що пріорітетніше?
Головним є не назва, а головним є зміст тих питань, які вкладаються в ці назви. Якщо ми бачимо, що розширення повноважень органів місцевого самоврядування веде до обмеження повноважень центру, збільшуються повноваження на місцях, в тому числі збільшується фінансування місцевих бюджетів, що джерела наповнення місцевих бюджетів закріпляються за місцевими бюджетами, а не потрібно їхати до Києва з протягнутою рукою. Щось домовлятися, щоб тобі щось перерахували, щоб ти міг відремонтувати десь дорогу, десь дитячий садок, школу, лікарню, то безумовно, нам потрібно підвищувати впливовість людей, які працюють на місцях. Тому що всі проблеми виникають на місцях, і люди на місцях їх вирішують.
Ми ж знаємо, що федералізація це більш повний обсяг повноважень на місцях. Маються на увазі навіть вибори місцевого міні президента, так би мовити, голови, що може призвести за цієї умови до якихось виступів начебто народно обраного якогось голови регіону з тим, що введіть сюди війська і допоможіть, бо нас ображають. А децентралізація це більш економічні аспекти.
Вибачте, але трохи не так. Можна назвати федералізацію, але всі повноваження виписані таким чином, що ви і не відчуєте, що у вас відбулися якісь зміни. Можна назвати, що це збільшення повноважень місцевого самоврядування, тобто децентралізація, але ви будете мати виконком облради, а центральний орган буде мати тільки повноваження по контролю. Ви будете обирати всіх, кого забажаєте, в тому числі можна поставити питання через зміни до Конституції обрання суддів, обрання керівників силових структур, міліції, прокуратури і низку повноважень можна передати на місцевий рівень. І можна це все буде прописати у вигляді децентралізації влади. Тобто не є так принципово, як ми це будемо називати, але потрібно зрозуміти, що ми передаємо повноваження на місцевий рівень, що громадяни на своїх територіях в областях, регіонах, містах, районах, селах будуть обирати тих людей, з якими вони будуть працювати. І ці люди будуть вирішувати цілу низку питань і проблем, які можуть виникати.
Слухач: Я голосовал на выборах за господина Януковича и за Партию регионов. То, что мы получили, конечно, не самое лучшее, и Янукович заслуженно оплеван своим народом. Мне кажется, сейчас все одинаковые и с той, и с другой стороны. Почему до сих пор никто не говорит о том, чтобы провести референдум по вопросу, куда хочет народ Украины: в Таможенный Союз или в ЕС?
Я соглашаюсь с вами. Я считаю, что, наверное, не было бы этих трагических событий, произойди в Украине референдум. Я думаю, что мы бы увидели те настроения, которые существуют в различных регионах. Увидев этот срез, безусловно, решения власти были бы другими. Но боюсь, что власть именно потому и не хотела услышать голос народа, потому что с этим мнением ей что-то нужно было делать. А у власти уже сложился свой стереотип, и она пошла по тому пути, когда игнорировала и не слышала мнение не только тех людей, которые и дают власти полномочия, а она не слышала даже саму себя.
Ви говорите про цю владу чи про ту, яка була?
Ви знаєте, на жаль, не дивлячись на те, що влада змінилася, ці питання можна ставити і до тої влади, яка пішла, і, на жаль, та влада, яка прийшла до влади, мало чим відрізняється.
В неї такий спадок лишився.
Тему попередніх і спадкоємців я б не чіпав.
Ну чому, не буває ж сучасного без минулого?
Ми бачили стабільну ситуацію на фінансовому ринку. Хто б не критикував стабільність гривні.
Гривня почала знецінюватися ще при старій владі.
Якщо вона знецінювалася 5 копійок в один бік і 5 копійок в інший, це якраз і свідчило про те, що гривню відпустили у вільне плавання. Це вже була суперподія.
Ми ж пам’ятаємо, що там за події тоді відбулися.
Ситуація не була такою. З економічної точки зору, коли виникли домовленості з Росією – домовились про зниження вартості блакитного палива до 268 дол. 50 центів. Росія підписала угоду про надання кредитів на 15 млрд., і перший транш ми вже отримали, тобто економічна ситуація стабілізувалась, і 2014-2015 роки ми б пройшли і отримали рівень відновлення зростання економіки кращий, ніж те, що було закладено в бюджеті. Але після того, як наш політичний вибір, який був, на жаль, пов’язаний із трагічними подіями, коли загинули люди, і ми вийшли з законного конституційного поля по зміні влади, безумовно, ми отримали низку непередбачених речей. Ніхто не очікував, що ми втратимо Крим, і навіть те, що там відбувається, референдум. Ну, можливо, там підвищили б рівень автономії і якось би залагодили це питання, але ми побачили, що був зовнішній вплив на нашу країну, і фактично у нас Крим відібрали.
Слухач: Я послушал первый звонок и так понял, что у вас нет политтехнолога. Это потому, что вы бедная партия и не в состоянии содержать? Предвыборные гонки обречены на технологии. Ведь Ющенко стал президентом благодаря технологии. Это отравление.
Мені здається, що одна з найкращих технологій – потрібно розраховувати не на якісь там дива закордонні, а потрібно спілкуватися з людьми і дослухатися до їхньої точки зору і намагатися зробити те, що люди бажали б зробити і чого вони від тебе чекають. Таким чином, коли ти будуєш свою роботу з виборцем, з тими людьми, які тебе підтримують і за тебе голосують, то у вас є нормальні відносини, ви один одного розумієте, ви не зробите таких речей, за які ваші виборці вас будуть засуджувати. А навпаки, коли ви приїздите, бачите їх, і у вас вже на обличчі посмішка, тому що вам приємно дивитися в очі цим людям, і ви бачите і ставлення до вас відповідне. Якщо не буде щирості, то і люди до вас щиро ставитись не будуть.
Слухач: Ситуация возникла такая, что Партия регионов, а в остальных партиях есть лучшие из лучших. Да объединились бы люди и порешали бы все вопросы, которые возникли в стране. А так конечно! Тимошенко – я категорически против. Это человек, который уже не способен дальше продвигаться.
„Чи розумієте ви, що саботаж ВР, коли країна знаходиться в стані війни і необхідно ухвалювати критичні рішення, важливі для збереження країни, це та сама зрада, яка рівнозначна зраді бійця під час бою?„.
Слава богу, що зараз країна не в стані війни. І дай боже, щоб цього ніколи не було. Безумовно, політикам потрібно шукати шлях до об’єднання, в першу чергу заради того, чого вимагають люди, чого вимагають їх виборці, і чого вони бажають. Ми бачимо, що сьогодні більшість людей, як показує соціологія, об’єднуються. Є 1-2 кандидати зі сходу і півдня України. І 1-2 із Західної України. Ми бачимо серед них, що є лідери. Безумовно, якщо 2 представника, один зі сходу, а один із заходу, виходять в другий тур, то їм потрібно домовлятися про компроміс. Зараз йде змагання програм. Зараз йде змагання точок зору. Вони, до речі, ще повністю не представлені. Я думаю, що багато кандидатів їх формують і пишуть. Я думаю, що та людина, яка йде щиро до людей і скаже про ті проблеми, які ми маємо, і про те, в чому він себе утискає, перед тим як закликати інших, я думаю, що цей кандидат мусить перемогти. Але в цій ситуації той, хто буде в другому турі, не повинен бути усунутий від прийняття рішень в державі.
Действует ли соглашение с «Единой Россией»? Выработал ли съезд какую-либо позицию о вступлении в НАТО для избегания повторения подобных случаев?
Ни первый, ни второй вопрос на съезде не обсуждался. Решения не принимались в отношении вступления в НАТО. Это решение должно приниматься на государственном уровне. Потому что Украина брала на себя обязательства по внеблоковому статусу. Соглашение с «Единой Россией» никто не расторгал, но представителей я на съезде не видел.