Мер Чернігова Атрошенко Владислав є першим політичним сепаратистом команди Порошенко. Він усвідомив безперспективність Порошенко як майбутнього кандидата в Президенти і вже готує новий політичний плацдарм. Так глава експертного центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов пояснив політичні кроки Владислава Атрошенка.
Формальним приводом для створення Владиславом Атрошенком ситуативної коаліції з «Батьківщиною», Опозиційним блоком і ляшківцями у Чернігівській міськраді стало виділення 17 млн гривень на реконструкцію чернігівської вулиці Берегової, поблизу урочища Кордівка, що веде до Золотого пляжу. Згідно з бюджетом проекту, кожен із 900 м дороги обійдеться городянам у 170 тисяч гривень. У відповідь на зауваження депутатів «Нашого краю», які запропонувалибільш розумне і зважене рішення із грошима платників податків, Атрошенко ініціював зняття з посади Віктора Бистрова – секретаря міськради від «Нашого краю».
Вирішення питання дороги на Кордівку, із подальшою забудовою цієї зеленої території, підштовхнуло Атрошенка до політичного «сепаратизму». Спостерігачі пояснюють бізнес-лобізм із його боку тим, що Кордівка – остання вільна прогулянкова зона в Чернігові. Квартири там матимуть гарантовано високий попит. Для перевезення на це майбутнє будівництво тисяч тонн будматеріалів Атрошенку і знадобилася дорога, заради якої він пішов на конфлікт з Порошенком і Банковою.
Тендер на 17 млн гривень виграло ТОВ "ДСУ-14". Ця компанія після обрання Атрошенка головою міста виграє практично всі дорожні тендери в Чернігові. Експерти пояснюють це тим, що її очолює бізнес-партнер Атрошенко К.Буденний, який разом із його тестем Т.Бичковим – співзасновники «Кабельного телевізійного центру» і ТОВ «Десна-ФК». За інформацією чернігівських ЗМІ, навіть якщо тендери на ремонт доріг отримують інші компанії, вони змушені купувати асфальт на підконтрольних структур Атрошенку заводах.
Цікаво, що ТОВ «ШБУ-14», яке підтримує Владислав Атрошенко, поліція підозрює у неякісному ремонті ділянки дороги по проспекту Перемоги від вулиці Жабинського до площі Перемоги. val.ua/uk/95706.html Про це йдеться в ухвалі Деснянського районного суду Чернігова від 30 червня 2017 року. Поліція вже порушила і проводить досудове розслідування кримінального провадження за частиною 3 статті 191 КК – «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем». За цей злочин передбачено обмеження волі до п'яти років або від трьох до восьми років.
Цікаво, що Атрошенко підтверджує другорядність цієї дороги для міста. «Для мене, як мера ця дорога не цікава. Активно її будуть використовувати п'ять місяців в році. І, можливо, дійсно варто використовувати ці гроші на ремонт вулиць Київської або Рокоссовського», — суперечливо заявив Атрошенко.
Ще одним кричущим корупційним дійством в Чернігові є реконструкція скверу Б.Хмельницького. Багато писалося, як 717тисяч грн втратили за поворот пам'ятника гетьману спиною до Москви. Загалом проект потягнув на 9 млн, більшу частину яких успішно «відмили». Мерські пройдисвіти використали давню корупційну схему. Проект вони розбили на складові обсягом до 1,5 млн грн. Таким чином вони обійшли вимогу про використання тендерної системи «прозоро».
Наприклад 1,49 млн виділили на реконструкцію інженерних комунікацій. Ще 1,48 — на газон, 1,38 — на зелені насадження … Природно, при такому розкладі ніхто в чернігівській мерії не шукав економічних варіантів. Вони ще й використали візит до Чернігова Володимир Гройсман, якого поводили по усіх корупційних майданчиках міста.
До речі, сам Атрошенко досить непереконливо коментує резонансні зловживання. «Не міряйте все мінімальною зарплатою. Це — мізер, друзі. $ 300 тисяч — це ціна присутності води на певній ділянці, де будуть відпочивати сотні людей », — так Атрошенко пояснював фантастичну по чернігівським мірками вартість закуплених їм фонтанів. Відсутність проекту реконструкції скверу Атрошенко вважає «робочими моментами». Як і те, що затверджений проект будівельники замінили його особистими розпорядженнями. Так само легковажно Атрошенко оцінює і масові знесення дерев внаслідок будівництва на Кордівку. «Я би хотів, щоб громада адекватно ставилася до необхідності знесення дерев. Потрібно усвідомлювати, що це відновлювальний ресурс, – наголосив мер.