Статьи
Юлия Гришина и коррупционные риски МОН
21.08.2020 20:21

Юлия Гришина и коррупционные риски МОН

Днями на кількох читабельних сайтах, включно з «Комсомольською правдою в Україні», були розміщені матеріали про Юлію Гришину, а точніше – про її лобістську діяльність в освітньому комітеті Верховної Ради, спрямовану на створення преферентних умов для наближених до неї університетів.

Мова йшла про виші, котрі займаються підготовкою іноземних студентів, переважно медиків. Одразу після виходу статей депутатка через впливових осіб намагалася познімати, заблокувати ці публікації. Через те, що університетське середовище активно почало коментувати її діяльність та особу, вона навіть заблокувала коментарі на своїй сторінці у Фейсбук. Але висновків, схоже, не зробила. Ціна питання у цьому її бізнесі, очевидно, висока. Іноземні студенти є шаленою дохідною частиною України, яку можна порівняти хіба що з ІТ-шною сферою.



Тому зараз вона конкретно розробляє заступника міністра Андрія Вітренка, використовуючи весь свій аресенал: приналежність до «Слуги народу», зв’язки у судовій та правоохоронній системах, жіночий шарм і безцеремонний тиск на недосвідченого управлінця.

Захмарну самооцінку та напористість Юлії Миколаївни відзначають і колишні колеги: «Гришину знаю ще з профспілкової академії. Ледве позбулися. Один апломб – освіти не знає, в школі не розбирається», писали вони, коментуючи її можливе призначення освітнім міністром. «Нарвана, високомірна всезнайка. Лише апломб і нахабність. Навіть на юрфаці КНУ її не люблять, у парламентському комітеті вважають вискочкою», писали інші.

Вірогідно, саме через ці чесноти її просифонили з міністерським кріслом та портфелем. На безцеремонну зухвалість, не підкріплену міцними базовими знаннями, звернули увагу навіть президент та голова фракції «Слуга народу», тому претендентці довелося здути щоки. Але ж метою спонсорів з ключових інтернаціональних університетів була саме посада міністра, бо саме звідти Юлія Гришина могла б ефективно сприяти замовникам, винищувати конкурентів і переорієнтовувати студентські та грошові потоки.



Звідси і її намагання приручити Андрія Вітренка, оскільки міністр освіти та науки Сергій Шкарлет своєчасно дистанціював від себе безцеремонну колишню конкурентку. Тепер Юлія усюди супроводжує Вітренка на міністерських заходах, міжнародних зустрічах, інших протокольних паті. Часто навіть прибуваючи з корабля на бал, про що свідчать офіційні фото зустрічей, де вона у моветонових відкритих босоніжках і з червоним педикюром, що теж відзначають її колишні колеги у своїх коментах.

Пару часто можна бачити і позапротокольно, за милими бесідами у ресторанах, під якими припаркований білий джип BMW Гришиної. Проте після її фото з сесійної зали, де візуально один з колег тримає її «за здєсь», якогось сенсаційного флеру у цьому вже нема.

Зрозуміло, всі ці рухи і пози спрямовані лише на те, щоб клієнт дозрів, і замість справедливого розподілу іноземних студентів по нових потужних університетах із хорошою матеріально-технічною базою та викладацьким складом, надалі потоки переорієнтовувалися виключно на свої «підшефні» заклади освіти. А відкати, звісно, куди. З деклараціями, до речі, пані Гришиина шельмувала ще до каденції у Верховній Раді, тепер, коли оберти наростають, схоже, НАЗК треба бути пильнішим.

Приклад Юлії Гришиної є класичним щодо того, як можна використовувати депутатський мандат, створюючи групи впливу. Хоча до цього ця пані була абсолютно посередньою працівницею і в університеті, і тим більше у суді. Про її рівень яскраво свідчить те, як вона гучно вилетіла з конкурсу на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного. Набравши якихось 70,5 балів, причому, з практичного завдання лише 41,5. Що ж, Верховна Рада, куди вона потрапила з вітром перемін, цей фактор нівелювала. Тепер за неї працює депутатський мандат. І він, як алкоголь, є пропуском у нове, кольорове, успішне життя, щоправда, з ядучим корупційним післясмаком.

Що ж, сьогодні Гришина потужна «рішальниця», впливова і непоступлива голова профільного підкомітету зі зв’язками, з якою міністерським доводиться рахуватися. Більше того, погоджуватися на абсолютно паракримінальну діяльність, позбавляючи ліцензій, на догоду їй та її ляльководам, цілком успішні університети. Як це недавно відбулося в Одесі, схоже, на замовлення очільників конкурентного МГУ, що належить Ківалову. Чим Гришина одразу ж похвалилася у себе на Фейсбук. Привселюдно відрапортувала. І нікого не здивувало, чому раптом депутатка ВР пише у себе на сторінці: «ми позбавили ліценції фейковий університет». Хто «ми»?

Все б добре, але за цим масштабні втрати до Державного бюджету України, підрив економіки української освіти, бо через діяльність таких чиновників, через нашу корупцію на кожному кроці все більше іноземних студентів переорієнтовується на інші країни, від чого Держбюджет втрачає мільярди гривень. Мільярди, Карл. Україна втрачає шанс стати потужним студентським хабом, а наші університети перспективу розвитку.

А тут і модернізація навчального процесу, і ремонти приміщень, і достойні зарплати викладачам та впровадження кращих умов для українських студентів, що у першу чергу мало би турбувати МОН. Та воно навіть створення Нової української школи – ключової освітньої реформи не може завершити.

Источник: vlasti.net

Микола Годлевський

При полном или частичном использовании материалов сайта, ссылка на "Версии.com" обязательна.

Всі інформаційні повідомлення, що розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна