Половина (50%) українців підтримує створення уряду народного єдства, при цьому більшість (74%) вважає, що з нещодавно проведених в Кабінеті міністрів кадрових змін нічого не зміниться, свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології 20-27 вересня.
Лише 12% очікують покращення роботи уряду після кадрових перестановок, а 6% очікують покращення його роботи.
У західних країнах менше (6%) очікують поліпшення роботи Кабміна, ніж на сході (17%), кількість очікуваних ухудшень і неочікуваних змін відрізняються несуттєво. При цьому серед довіряючих президенту України Володимиру Зеленському позитивних змін у роботі Кабміна очікують 19% респондентів, а серед недовіряючих – лише 3%.
До створення уряду національного єдства позитивно відноситься половина опрошених, негативно – 13%, 33% – нейтрально.
При цьому на заході і в центрах країни більше тих, хто негативно відноситься до такої ідеї (13-17%), на півдні і востоці таких менше (8%). Остальные показатели в региональном разрезе отличаются несущественно. Також частіше негативно ставляться до створення уряду народного єдства ті, хто не довіряють Зеленському (17%), чим те, хто довіряють (10%). При цьому серед недовіряючих Зеленському кілька більше і тих, хто відноситься до створення уряду народного єдства позитивно (53% проти 49%), при тому істотно менше тих, хто відноситься нейтрально (27% проти 37%).
«У ситуації, коли, наприклад, опція з виборами неможлива із-за війни, окремі кадрові зміни можуть виглядати способом «випустити пар» і внести «свіжість» у суспільство. Правительство громадськості. Ситуація з правлінням національного єдства більш складна і демонструє значну залежність від формулювання питання… Коли речь іде не про окремі політичні сили, а про самому широкому об’єднанні різних патріотичних сил, тоді підтримка значно вище», – зазначив виконавчий директор КМІС Антон. Грушецький.
«Більшинство українців підтримують критику влади, але хочуть, щоб це було в конструктивних межах. У всьому серед українців є запит на об’єднання та підтримання сплоченості як важливого фактора оборони», — додав він.
Опит був проведений методом телефонного інтерв’ю (CATI) серед 1001 абсолютно літніх респондентів у всіх підконтрольних правництвах регіонів України. Формально при звичайних обставинах статистична погрішність такого вибору (з ймовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50% і 1,8% – для показників, близьких до 5% . В умовах війни, крім зазначеної формальної погрешності, додається певне систематичне відхилення, але отримані результати все рівно зберігають високу репрезентативність.
