Тривожним, проте очікуваним, сигналом для Уряду та "Нафтогазу" став лист-повідомлення глави секретаріату Енергоспівтовариства (ЕС) Янеза Копача. Ним розпочато процедуру вирішення суперечки, яка виникла на ґрунті порушення Україною зобов'язань за договором про заснування ЕС.
Про це пишуть у публікації «Українських новин».
У листі йдеться про те, що "згідно регламенту вирішення спорів за Договором, перед поданням до Ради міністрів Енергоспівтовариства прохання про винесення рішення, секретаріат може почати попередню процедуру проти сторони договору. Ця процедура починається шляхом надсилання листа-повідомлення про початок процедури вирішення суперечок".
Основні претензії до України з боку європейської інституції полягають в провалі застосування Закону "Про ринок природного газу", прийнятого восени 2015-го. Янез Копач вважає, що реформи, розпочаті цим законом, не підвищили конкуренцію на оптовому або роздрібному ринку. Ринок природного газу в Україні залишається концентрованим. Кілька діючих учасників мають на ньому домінуюче становище.
Так, НАК "Нафтогаз України" утримує домінуюче становище у виробництві і транспортуванні природного газу. На дочірні підприємства "Нафтогазу" — "Укргазвидобування" і "Укрнафту" припадає 80% від загального річного обсягу видобутку газу в країні. При цьому, НАК залишається лідером з імпорту газу в країну (за 2016 року його частка – 74%). Він контролює і транспортування газу Україною, зокрема транзит. Основна частина газу, споживаного в країні (67%) постачається на регульованих умовах "Нафтогазу". Ця компанія є найбільшим постачальником і на нерегульованому ринку", — зазначає Копач.
Таким чином скандал, пов’язаний зі створенням Кабміном комісії з розслідування фактів неналежного виконання плану з реформування оператора української ГТС, визначає ступінь (не)готовності до проведення реформ енергетичної галузі України.
Слід нагадати, що прихована консервація монопольного становища НАК спричинена постановою КМУ від 1 липня 2016 р. №496. Згідно з документом, відокремлення оператора ГТС має відбутися впродовж 30 днів із дати вступу в дію остаточних рішень Стокгольмського арбітражу в суперечці з "Газпромом". Але коли закінчиться цей процес? А строки розподілу "Нафтогазу", визначені в Законі України "Про ринок природного газу", порушуються. Тож доречність претензій європейських партнерів очевидна.
Варто згадати, що українське енергетичне законодавство встановлює високі стандарти реформи національної енергетичної галузі. Не менше 51% української газотранспортної системи має належати державі, решта – партнерам, до яких є жорсткі вимоги. Це зокрема, те, що "контроль над партнером ГТС не здійснює жодна особа з держави, яка не є стороною Енергетичного Співтовариства чи США". Також "партнер ГТС повинен мати не менше п’яти років досвіду управління газотранспортною системою на ринку ЄС або США".
Таким чином, серед гравців українського енергетичного ринку немає відповідних партнерів для національної енергетичної компанії НАК "Нафтогаз". Вочевидь, лише "ін’єкція" європейського підходу до ведення енергетичного бізнесу, може оздоровити ситуацію із реформуванням галузі.
З огляду на морально-ділові якості деяких управлінців "Нафтогазу", зокрема головного комерційного директора компанії Ю. Вітренка і голови правління А. Коболєва, під виглядом реформи може бути здійснено маскування монопольного становища та створення непрозорих структур для виведення коштів через офшори за кордон.
З огляду на це тендер, оголошений на закупівлю інвестиційно-банківських послуг для забезпечення відокремлення функцій транспортування газу із залученням партнера з управління ГТС, виглядає фікцією.
Дивовижно, але проголошуючи європейські цінності, очільники стратегічної державної компанії намагаються одночасно дотримуватися кардинально протилежної позиції – збереження монопольного становища НАК. Такі дії менеджменту української енергетичної компанії нагадують діяльність "Газпрома" та "Роснєфті", які є інструментами збагачення Кремля і гаманцями для підкупу європейських політиків. Чи такий шлях обирала Україна під час Революції гідності…
На надання позиції щодо невиконання зобов'язань Енергоспівтовариства Україна має близько місяця. Остання дата подачі пояснень, встановлена секретаріатом для Кабміну, – 22 жовтня поточного року. Час грає не на користь нашої держави…