Путин сорвал с Лукашенко «шкуру» цивилизованного диктатора и миротворца

Путин сорвал с Лукашенко «шкуру» цивилизованного диктатора и миротворца

Чергова провокація у Білорусі – арешт нашого журналіста Павла Шаройка свідчить про «офіційне» відкриття білоруського фронту у гібридній війні Кремля з Україною.Путін силоміць здер із Лукашенка «шкіру» цивілізованого диктатора і миротворця, рівновіддаленого від обох сторін війни на Донбасі, й змусив демонстративно виступити проти України.

«Мінськ до останнього балансував між Україною та Росією, демонструючи гібрид «союзницьких» геополітичних зобов’язаньперед Москвою і нейтральності та бізнес-відносин з Києвом», - вважають у Центрі досліджень армії, конверсії та роззброєння(ЦДАКР).  

За таких умов потуги офіційного Мінськапозиціонуватися регіональним доноромбезпеки і новітнім геополітичниммайданчиком штибу «Хельсинки-2»виглядають заангажовано, а часом – жалюгідно. З огляду на це скептично сприймаються усі ініціативи Білорусі на кшталт розміщення на Донбасі білоруських миротворців. Їх варто розглядати з огляду на тотальну залежність Лукашенка від Путіна. Приклад цього – проведення на території Білорусі принизливих і небажаних для Лукашенка  навчань «Захід-2017». Там РФ відкрито використала білоруську землю як плацдарм для імовірного нападу на країниБалтії і Польщу. 

Інші антиукраїнські «пазли» білоруського розливу складають «епічне» полотнореального ставлення Мінська до Києва. Серед них – голосування проти резолюції ООН щодо Криму, викрадення російськимФСБ у Гомелі українця Павла Гриба, арешт білоруським КДБ українського журналіста Павла Шаройка, звинуваченого у шпигунстві. Останній факт – калькована схема, яку ФСБ РФ раніше задіяла проти іншого нашого журналіста – Романа Сущенка.

Фактично Білорусь прирівняла себе до РФ у відношенні до України. Тож наше ставлення до політичного режиму Лукашенка повинно бути відповідним, зокрема щодо ініціювання санкцій проти Мінська. У ЦДАКР говорять про необхідність запровадження Україною політики санкційних заходів проти Білорусі у безпековій, економічній, інформаційній тадипломатичній площинах.

Першим кроком України, на думку аналітиків ЦДАКР, може стати заява із запереченням доцільності участі Олександра Лукашенка у саміті Східного партнерства ЄС. Захід відбудеться 24 листопада у Брюсселі і туди вперше за багато років запрошено президента Білорусі. Експерти вважають, що Україні треба виступити проти участі білоруського президента у саміті, оскільки факт його присутності там нівелюватиме політику Євросоюзу щодо ставлення до базових людських прав і стримування російської агресії. У ЦДАКР вважають, що Україна має запропонувати західним партнерам пакет санкцій проти Білорусі, спрямований на примусовий вихід цієї країни із феодальної залежності від Кремля.