Народный депутат Андрей Деркач направил в Генеральную прокуратуру Украины запрос в отношении бездеятельности ГПУ по фактам противоправных действий сотрудников СБУ в плане препятствования деятельности журналистов и должностных лиц ЗАО «Информационно-издательская группа «Телеграфъ», а также применения следственных и оперативных действий подразделениями СБУ с целью нарушения полномочий народного депутата. Приводим полный текст депутатского запроса…
Генеральному прокурору України
ПІСКУНУ С.М.
ДЕПУТАТСЬКИЙ ЗАПИТ
Щодо бездіяльності Генеральної прокуратури за фактами противоправних дій співробітників СБУ по перешкоджанню діяльності журналістів та посадових осіб ЗАТ «ІВГ «ТелеграфЪ» та застосуванню слідчих та оперативних підрозділів СБУ з метою порушень повноважень народного депутата України
Шановний Святославе Михайловичу!
Починаючи з грудня 2003 року я неодноразово звертався до Генеральної Прокуратури України з проханням провести перевірку фактів щодо протиправних дій правоохоронних органів відносно журналістів ЗАТ «Інформаційно – видавничої групи (ІВГ) “ТелеграфЪ”, мене та моєї родини, що викладено в моїх зверненнях до Генерального прокурора України від: 23.12.2003; 27.02.2004; 29.03.2004; 05.05.2004; 02.07.2004, 21.09.2004 та 04.11.2004 року.
Але конкретні факти, які наведено в цих запитах, а саме: фотографії автомобілів зовнішнього спостереження СБУ та бригади УБОЗ ГУ МВС м. Києва в оточенні офісу редакції газети «Київській ТелеграфЪ», фотографії журналіста вказаної редакції на фоні автомобіля УБОЗ, матеріали щодо побиття мого помічника народного депутата Пашко Д.В. та незаконного проникнення в її квартиру з метою отримання комп’ютерної бази, не розглядаються по суті й до цього часу.
Це ж стосується і ганебного листа — вказівки колишнього секретаря Ради національної безпеки і оборони України Є. Марчука (вих №15-01/490т) від 26.09.02, де Є. Марчук просить голову СБУ організувати перевірку відносно діяльності Інтернет — видання “Версії” та медіа — групи “ТелеграфЪ” і особисто цікавиться та супроводжує проведення судового переслідування проти журналіста газети Воротнікова В.В., яке продовжується до цього часу.
Ті відписки, які надсилались з Генеральної прокуратурі, не дають конкретних відповідей на жодне з поставлених мною запитань. Більш того, ігноруючи надіслані документальні та фото- матеріали, у відповіді Вашого відомства № 10/1-24832-02, від 21.07.2004 року (копія додається) стверджується, що «підстав для вжиття заходів прокурорського реагування Генеральна прокуратура України не вбачає» і «будь-які оперативно-розшукові заходи стосовно Вас, членів родини, працівників ЗАТ «ІВГ «ТелеграфЪ» не проводились».
В той же час, завдяки бездіяльності Генеральної прокуратури, провокації з боку правоохоронних органів проти мене та журналістів і посадових осіб ЗАТ «ІВГ “ТелеграфЪ” не зупинялися і набували все більш нахабного характеру.
У серпні 2004 року Служба безпеки України почала нову кампанію ганебного тиску на мене — перевірку правомірності охоронних заходів, які здійснювались Головним управлінням «А» СБ України в 1998 – 2001 роках з метою забезпечення безпеки мене та членів моєї родини і проводились згідно діючого законодавства України.
Про застосування брудних методів на той же час свідчить і виклик повісткою (копія додається) мене безпосередньо у Слідче управління СБУ для отримання «пояснень, у відповідності зі ст. 97 КПК України».
2 вересня 2004 року у моєму робочому кабінеті відбулася розмова зі співробітником Слідчого управління СБУ Скакуном Михайлом Васильовичем. За фактом моїх пояснень ним було складено протокол. Аналіз змісту бесіди свідчить, що за вказівкою керівництва СБУ у відношенні мене здійснювались оперативно – розшукові та слідчі заходи із залученням значних ресурсів, за матеріалами яких зараз ведеться дослідча перевірка, що є підтвердженням наведених відомостей у моїх зверненнях до Вашого відомства.
Керуючись ст.. 97 КПК України я зробив два звернення — повідомлення (у присутності журналістів ЗАТ «ІВГ “ТелеграфЪ” та ТРК «Ера») за номерами 365/5 – 169, 365/5 — 170 від 02.09.04 р. року (копії додаються), що і було зафіксовано Скакуном В.М. у протоколі.
У вказаних зверненнях – повідомленнях наводяться чисельні факти протиправних дій з боку співробітників СБУ та порушення ними чинного законодавства України відносно мене.
З цих же обставин Слідче управління СБУ повісткою від 26.08.04 р. (копія додається) викликало посадову особу ЗАТ «ІВГ “ТелеграфЪ” – члена наглядової ради ЗАТ «ІВГ “ТелеграфЪ” Бірсана О.С. до слідчого Заровного В.І. для надання пояснень , а 27.08.04 р. посадовій особі ЗАТ «ІВГ “ТелеграфЪ” – начальнику відділу охорони і безпеки Сафіуліну В.М. до дому подзвонив вказаний слідчий з вимогами про зустріч з ним.
30.08.04 р. в.о. прокурора Солом’янського району розпочав перевірку дотримання закону «Про мораль», в зв’язку з чим направив запит по факсу до ТРК «Ера», попередивши про відповідальність у випадку неявки до Прокуратури.
31.08.04 р. співробітники УСБУ м. Києва Семененко А.В. і Коляда О.І. зайшли в приміщення редакції газети «Київській ТелеграфЪ» зі спробою збору інформації про діяльність журналістів та з пропозицією «взяти “кураторство” над безпекою журналістів редакції у разі виникнення проблем в процесі політичної боротьби». Це я розцінюю як спробу тиску на журналістів та втручання у діяльність ЗМІ.
02.09.04 р. о 23-00 концерном КРТ була відключена від трансляції тижнева підсумкова інформаційна програма ТРК «Ера» (на 18 хвилин був вимкнений звук), у т.ч. обов’язковий блок політичної реклами кандидата у Президенти України.
Стурбований таким розвитком подій, я був змушений 21.09.2004 року знов звернутися з депутатським запитом (підтриманим 249 народними депутатами) до Президента України, Голови Верховної Ради України та Генеральної прокуратури (копія додається) з вимогами негайного вжиття передбачених законодавством заходів прокурорського реагування по фактам противоправних дій співробітників СБУ та прокурорського нагляду за дослідчою перевіркою, яка здійснюється Слідчим управлінням СБУ з метою тиску на мене та посадових осіб ЗАТ «ІВГ «ТелеграфЪ» у зв’язку з виконанням мною посадових обов’язків народного депутата України (у т.ч. з метою помсти та залякування за принципову позицію у голосуванні по окремих законопроектах, принципову позицію щодо порушень законодавства в сфері ядерної безпеки, попередні звернення до Президента України та Генеральної прокуратури щодо фактів противоправних дій співробітників СБУ).
Копію вказаного депутатського запиту було також направлено до Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації для його розгляду Верховною Радою України (згідно до повноважень, передбачених Конституцією України та в рамках реалізації положень законодавства щодо громадського контролю за діяльністю правоохоронних органів) зокрема, про:
— звільнення з посади Голови Служби безпеки України Смешка І.П. за систематичні порушення Службою безпеки України чинного законодавства, конституційних прав і свобод громадян, бездіяльність у розслідуванні злочинів проти суспільства, журналістів і народних депутатів, застосування слідчого підрозділу СБУ з метою тиску на народних депутатів, посадових осіб та ЗМІ;
— бездіяльність в розслідуванні Генеральною прокуратурою матеріалів щодо фактів противоправного тиску правоохоронними органами на депутатів, журналістів і посадових осіб ЗАТ «ІВГ «ТелеграфЪ».
На засіданнях обох Комітетів поставлені мною питання були розглянуті (копії відповідей додаються) і народні депутати висловили занепокоєність з приводу втручання правоохоронних органів у законну професійну діяльність журналістів ЗАТ «ІВГ «ТелеграфЪ» та звернулись до керівництва цих структур з вимогами вжиття необхідних заходів щодо недопущення неправомірних дій з їх боку у подальшому.
Зокрема, Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності вирішив (копія додається), що інформація та факти, наведені в моєму запиті, відповідають дійсності та мають ознаки злочину згідно до Кримінального кодексу України. Тому Комітет звернувся до Генеральної прокуратури з вимогою порушити кримінальну справу за фактами перешкоджання журналістської діяльності ЗАТ «ІВГ «ТелеграфЪ» та моєї діяльності як народного депутата України, прийняти рішення в порядку статті 97 КПК України та вжити заходи прокурорського реагування по цим фактам.
Вказаний Комітет також направив запит до Голови СБУ Смешка І.П. (копія додається) з вимогами надати:
— інформацію щодо письмових доручень посадових осіб з організації дослідчої перевірки відносно охорони народного депутата Деркача А.Л.; матеріали службового розслідування відповідності дій співробітників слідчого та оперативного підрозділів СБУ вимогам і термінам такої діяльності відповідно до вимог КПК України, Конституції та законів України;
— відомості щодо правомірності збору співробітниками СБУ особистої інформації про діяльність народних депутатів, Голови Верховної Ради України, помічників народних депутатів тощо з використанням оперативно-технічних заходів та негласного апарату; висновки щодо перевірки наведених в депутатському запиті фактів про використання слідчими провокаційних питань ( в порушення норм КПК України) під час проведення дослідчої перевірки;
— обґрунтування законності зберігання оперативної та іншої особистої інформації відносно народних депутатів України, зокрема, народного депутата А.Л. Деркача на електронних носіях в ГІКЦ СБУ.
Але Смешко І.П. на засідання Комітету не з’явився і пояснень на запит до нинішнього часу не надіслав, що яскраво підтверджує мої висновки щодо неправомірності дій керівництва та співробітників СБУ відносно журналістів ЗАТ «ІВГ «ТелеграфЪ» і мене особисто.
У подальшому Генеральна прокуратура у черговий раз надіслала відписку (копія додається), яка свідчить про повне ігнорування вищевказаних рішень Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, формальний підхід до розгляду наведених мною запитань. Крім того, небажання знайомити мене з матеріалами здійснених Вашим відомством перевірок дає підстави зробити висновок, що вони проводились лише шляхом листування із зацікавленими посадовими особами, які свідомо порушують закон, а також що факти попрання законодавства стали нормою в правоохоронних органах.
Більш того, 20 жовтня 2004 року Генеральна прокуратура почала перевірку правомірності надання ліцензії на здійснення діяльності ТРК «Ера», яка, за оцінкою майже усіх політичних сил, подавала дійсно об’єктивну та неупереджену інформацію, даючи можливість представникам різних складових нашого суспільства висловити свою думку і погляди.
Такі дії Вашого відомства примусили мене 4 листопада 2004 року знов звернутися (копія додається) до Генерального прокурора з вимогами припинення кампанії з порушення Конституції та законів України щодо свободи слова та прав людини шляхом організації перевірок на замовлення.
І знов я отримав відповідь – відписку (копія додається), в якій стверджується, що на мої попередні звернення «надавались обґрунтовані відповіді», що не тільки не відповідає дійсності, а дає можливість зробити висновок про пряме знущання з мене, як людини та народного депутата.
З урахуванням зазначеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про статус народного депутата України» прошу організувати дійові перевірки з приводу моїх вищезазначених запитів і звернень та вжити заходів прокурорського реагування за ними; виконати рішення Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності щодо порушення кримінальної справи за фактами перешкоджання журналістської діяльності ЗАТ «ІВГ «ТелеграфЪ» та діяльності народного депутата України, а також повідомити мене: де та в який час я зможу ознайомитися з цими матеріалами.
Додатки:
1. Копія відповіді Генеральної Прокуратури України, № 10/1-24832-02, від 21.07.2004 року, на 1 аркуші;
2. Копія повістки Слідчого управління СБУ Деркачу А.Л., на 1 аркуші;
3. Копія повістки Слідчого управління СБУ Бірсану О.С., на 1 аркуші;
4. Копія звернення, повідомлення № 365/5 — 169 від 02.09. 2004 року, на 2 аркушах;
5. Копія звернення, повідомлення № 365/5 — 170 від 02.09. 2004 року, на 2 аркушах;
6. Копія депутатського запиту до Генеральної Прокуратури України, № 365/5 – 208 від 21 вересня 2004 року, на 5 аркушах;
7. Копія відповіді Комітету ВР з питань свободи слова та інформації, № 06 – 22/7281, від 11 жовтня 2004 року, на 1 аркуші;
8. Копія відповіді Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, № 06-19/6 – 1319, на 1 аркуші;
9. Копія рішення Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, № 89, на 2 аркушах;
10. Копія звернення Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності до Голови СБУ, № 06-19/6 – 1358, на 2 аркушах;
11. Копія відповіді Генеральної Прокуратури України, № 04/4-1811-04, від 21.10.2004 року, на 2 аркушах;
12. Копія депутатського запиту до Генеральної Прокуратури України, № 365/5 –236 від 4 листопада 2004 року, на 3 аркушах;
13. Копія відповіді Генеральної Прокуратури України, № 04/4-1811-04, від 8 грудня 2004 року, на 1 аркуші.
З повагою,
Народний депутат України А. Деркач