Вже не один рік відкрито говорять про те, що в «Державній продовольчо-зерновій корпорації» (ДПЗКУ) прокручують різні корупційні схеми. Частіше всього цю інформацію пов’язують з виплатою кредиту перед «Експортно-імпортним банком Китаю», взятим у 2012 році.
Кредит «висів», борги не поверталися і в результаті крайньою виявилася держава, а по суті Кабмін, який виступив гарантом кредитного договору. Щоб з’ясувати, що відбувається у державній корпорації, Мінфінансів 10 лютого 2022 року ініціювало аудит, який мав виявити цільове використання кредиту та позик, залучених під державні гарантії. Завершитися перевірка мала у травні цього року. Але офіційних результатів поки немає. Як писали ряд інтернет-видань з посиланням на безпосередніх учасників ринку, ДПЗКУ, по суті, вже банкрут. Багато обговорювали у вузьких аграрних колах про різні фінансові оборутки в корпорації, пов’язані з експортом зерна.
Це показує, що в державних компаніях не все так гладко, як хотілося б відрапортувати. Там дуже багато «темних плям».
Призначення Бориса Приходька лобіював міністр Павленко
В аграрному секторі є такі відомі прізвища як Олексій Павленко – міністр аграрної політики та продовольства у 2014-2016 роках та його протеже Борис Приходько, якого у вересні 2015 року міністр поставив очолювати продовольчо-зернову корпорацію.
По одній – його поставили, щоб якось розрулити ситуацію із збитками, які за часів попереднього керівника суттєво виросли. По іншій версії – Борис Приходько мав вивчити ситуацію зсередини, щоб якісно підготувати корпорацію до продажу. Адже на той момент ДПЗКУ вже викреслили із списку заборонених до приватизації. Але очікуваного покращення не відбулося. «Слово і діло» проаналізувало історію збитків підприємства за різних керівників. І як можна бачити, ситуація стала ще більш напруженою фінансово. Озвучувалася версія, що при Приходьку, кредитний договір взагалі опинився під загрозою.
Говорили й про порушені кримінальні справи і спаплюжену репутацію підприємства. Приходька навіть заслуховували на парламентському аграрному комітеті, де він говорив про здобутки, але в результаті прямих жорстких запитань депутатів визнав, що багато питань не вирішується і по китайському кредиту результатів немає. Борис Приходько пішов зі своєї посади у грудні 2016 року. За рік і чотири місяці управління корпорацією він так і не спромігся закрити проблемні питання.
«Злий жарт» з прізвищем
Нерідко в ЗМІ з’являється ще одне прізвище Приходько. Тільки йдеться про Бориса Вікторовича Приходька. На відміну від інших своїх тезок він ніяк не пов’язаний з аграрним сектором, хоча на сторінках інтернет-порталів його згадують у такому контексті. Це народний депутат України, колишній банкір, перший заступник голови Національного банку України. У 2014 році його звільнили з посади начебто під привидом вимог закону «Про очищення влади». На той час даний законодавчий документ нерідко використовували, щоб усунути політичних опонентів. Застосовували закон вибірково і не до всіх, хто так чи інакше підпадав під люстрацію. При цьому ніяких пояснень зазвичай не надавалося. Іншими словами – це були звичайні політичні розправи і переслідування. Через два роки Бориса Приходька поновили на посаді і рішення Нацбанку про його звільнення визнали незаконним.
Здирник з Дніпропетровщини
На Дніпропетровщині є ще один Приходько, тільки звати його Василь. Він очолював Головне управління АПК в області, керував фітосанітарною службою, радником у міністерстві АПК. Неодноразово ставав фігурантом корупційних справ. Казали, що вимагав відкати у підприємців, які займалися імпортом.
Нерідко факти, де головною діючою особою є одна людина, приписують іншій. Часто це бувають люди з одним прізвищем. У нашому випадку також все змішалося вкупі.
Загалом, вкотре отримує підтвердження той факт, що якщо хочеш знайти достовірну інформацію – копай глибоко та точково. У нашому випадку цього не сталося. А прізвище зіграло злий жарт з деякими фігурантами подій, що описуються.