У суддівському середовищі — тривожна метушня. Звістка про розблокування (нарешті!) телефона ексголови ВСУ Всеволода Князєва, яку керівники САП і НАБУ повідомили 16 серпня на спільному брифінгу, примусила напружитись багатьох людей в мантіях. Насамперед, у ПАГС, який фактично спровокував “справу Князєва” і зганьбився через суддю-колаборанта Куксова.
Північний апеляційний господарський суд Києва (скорочено НАГС) в адвокатському середовищі називають “хазяйкою”. Це місце, де свої комерційні суперечки вирішують всі — від дрібних підприємців до олігархів. Тому воно апріорі не може бути вільним від корупції.
Але пересічні історії про те, як НАБУ ловить суддів цього суду на приховуванні майна за кордоном під час війни — це “квіточки”. Наші джерела кажуть, що ПАГС перетворився на “кооператив” суддівських “пулів”, прихильних до різних фінансово-промислових груп. Від того, до якого “пулу” потрапить справа, залежить, хто виграє. Час від часу інформація про “суддів Коломойського” чи “суддів Фукса” виринає у медіа.
Проте, не це головна проблема. Головна у тому, що, як би дивно це не звучало, коррупція в “хазяйці”… не патріотична. Справа у тім, що судівська корпорація наклала негласне табу на хабарі, з навіть ледь відчутним “руським запахом”. Це табу ігнорують лише дві судові установи — нині вже ліквідований Окружний адміністративний суд Києва та Північний апеляційний господарський суд Києва.
Про зашкварений ОАСК і Павла Вовка з його плівками і кримінальними справами було відомо все, але суд жив. Допоки не погрався у “легалізацію Януковича”. Мова йде про два позови про нібито незаконне позбавлення його статуса президента України, подані у грудні 2021 року, одночасно з накопиченням російських військ у наших кордонів.
Коли це виявилось, клоаку Вовка просто ліквідували. А замість нього створили Київський міський окружний адмінсуд.
Приблизно у той самий час, як на легалізації Януковича під окупацію “спалився” ОАСК, СБУ оприлюднило записи розмов судді Північного апеляційного господарського суду Володимира Куксова. Це — суцільний треш.
Колишній алуштівський суддя, який вважався в ПАГС “душею компанії”, говорить, що масові звірства у Бучі скоїли не російські окупанти, а «гребаные бендеровцы». Бідкається, що українське військо вибило росіян з Київщини. Називає окуповані території півдня Росією та знущається з українських захисників. Він також радив своїм співрозмовниким йти працювати в окупаційні адміністрації. Повний букет!
Колеги звільнили “Вовчика” (так вони його називали), але через брократичні механізми Вищої ради правосуддя СБУ довго заважали відправити негідника у СІЗО. В Україні це поки єдиний випадок, коли суддя такої високої інстанції виявився колаборантом. Після гучного викриття до колег Куксова мали б придивитися уважніше. Але ПАГС працює і далі, а правники скаржаться, що у частини суддів збереглися проросійскі настрої, які відбиваються на прийнятих ними рішеннях.
Відомий адвокат Ростислав Кравец наводить приклад, коли судді стали на бік фінкомпанії «Інвестохіллс Веста», яка є фігурантом кримінальної справи про ведення підривної діяльності проти України і входить до орбіти підсанкційного бізнесмена Павла Фукса.
Та й у справі Полтавського ГЗК, яка стала спусковим гачком найбільшого корупційного скандалу в історії судівства, також є російський слід. Як відомо від НАБУ, хабарем у 3 млн доларів власник Ferrexpo Костянтин Жеваго намагався повернути своє право власності на ГЗК, який Північний апеляційний господарський суд несподівано відібрав у нього 12 вересня 2022 року, визнавши недійсною купівлю у 2002-му. І повернув майно колишнім акціонерам — росіянам з VS Energy (Олександр Бабаков та Євген Гінер).
За припущенням поінформованих джерел, Жеваго був спантеличений, тому що навіть не припускав думки, що росіяни виграють справу проти нього в українському суді, і тому наробив дурниць. Сам олігарх у інтерв’ю пояснює фіаско тим, що розгляд перехопили судді Коломойського і не поцуралися догодити росіянам.
Можливо, він сподівався, що справа потрапить до пулу його суддів, які вже сприяли у справі шинного заводу «Росава» та «Білоцерківської ТЕЦ. Це — суддя Сергій Буравльов, а також його постійні напарники по колегіям Володимир Андрієнко і Віктор Шапран.
Втім, нема гарантій, що патріотичні аспекти цікавлять і Буравльова. Тому що вся згадана трійця 13 квітня 2023 року прийняла рішення у іншій справі, значно менш резонансній, ніж бійня навколо Полтавського ГЗК, але, можливо, навіть більш знаковій у воєнний час.
Мова йде про намагання якогось ТОВ “Вардингс” взяти під контроль енергетичне обладнання київського заводу “Енергетик”, розташованого на території збанкрутілого “Київського радіозаводу”. На цьому промисловому майданчику зараз працюють близько ста підприємств, в тому числі кілька виробників оборонної продукції (!). Деталізувати не можна, але це те, що летить в небо і є важливим компонентом стрілецької зброї.
Підібратися до обладнання цей «Вардингс» , який має два ЄДПРОУ (один скасований), 4 тис грн статутого фонду і власника-директора в одній особі з діючою пропискою в окупованому Луганську, намагається з 2016 року. Але суди переважно відправляли його вслід за російським військовим кораблем.
Поки за справу не взявся Північний апеляційний господарський суд. Двічі — 21 липня 2022 року і 13 квітня 2023 року — він приймає рішення на користь незрозумілої контори, з сепарським присмаком, прописаної, до речі по сусідству. Причому, друге рішення — це неприхований “фак” Верховному Суду, який скасував перше рішення і відправив справу на новий розгляд.
З першим складом суддів все зрозуміло. Двоє з трьох — фігуранти яскравих корупційних скандалів. Олену Копитову, підозрювану у незаконному відчуженні готелю «Славутич», суд “не зміг” заарештувати через начебто помилку ГПУ.
До судді Сергія Сотнікова взагалі «питань немає», з огляду на його сімейні обставини. Купа незрозумілого майна в деклараціях (в рази занижена або завищена вартість). Син Гліб після анексії Криму і окупації Донбасу продовжував спокійно вчитися у Московському університеті дружби народів. А на своїй сторінці у Facebook постив русофільський контент.
Друге рішення (те, яке – «фак» Верховному Суду) приймали вже згаданий Буравльов, який у 2016 році прославився тим, що отримує матеріальну допомогу від держави, і одночасно купив позашляховик за 1,4 млн грн.
Віктор Шапран – коли обирався у Вищу раду правосуддя (ту, що заважала СБУ заарештувати суддю-колаборанта Володимира Куксова) довго не міг пригадати бізнес дружини на якій записаний будинок площею 375 кв м, квартира та автомобіль, придбаний за півмільйона гривень.
Так само як і Володимир Андрієнко у якого за даними НАБУ, розмір найбільшої квартири родини весь час змінювався. А після «продажу» свого автомобіля суддя і далі ним користується.
Що з цього всього випливає? На думку практикуючих юристів, які весь час ходять по судах і спеціалізються на господарських справах, Північний апеляційний господарський суд Києва є невиліковним. І найкращий варіант подолання у ньому корупції і русофільства — це повторення варіанту з ОАСК. Тобто розформування і створення наново.
Верховний Суд можна і треба рятувати. Незадовго до брифінгу очільників НАБУ і САП там провели Пленум Верховного Суду, присвячений “зміцненню довіри у суспільстві до судової влади та протидії корупції”. Чи став ВСУ на шлях виправлення покажуть його рішення.