— Три роки з моменту запуску телевізійного ефіру — це знаменна дата для будь-якого телеканалу, тим більше для досить нішевого. Як ви самі оцінюєте цей шлях: яким UBR вийшов в ефір у 2009-му і яким зустрічає черговий ювілей сьогодні?
— Чесно кажучи, коли ми запускалися 2 березня 2009 року, багато скептиків говорили: «Діловий канал на українському ринку – це занадто вузька ніша, він просто не виживе». Особливо з огляду на те, що ми починали мовлення в дуже непростих умовах: рекламний ринок ще не до кінця оговтався після кризи 2008 року. Сьогодні ми можемо з посмішкою згадувати ці слова. За три роки ми пройшли серйозну еволюцію: по суті з амбітного стартапу ми перетворилися на повноцінний ресурс для бізнес-аудиторії. Йому довіряють підприємці, інвестори, топ-менеджери та експерти по всій країні. Фактично ми створили формат, якого в Україні просто не існувало. Допомогло й те, що канал UBR – це частина ширшої структури холдингу ESG. Ми з самого початку мали серйозну інституційну підтримку. Крім того, ми з самого початку розуміли, навіщо українським глядачам потрібна якісна ділова журналістика.
— Які проекти за ці три роки ви вважаєте флагманськими, тими, якими канал може по-справжньому пишатися?
— Таких проектів досить багато. Перш за все – це наші аналітичні програми, такі як «Діловий день» і «Бізнес-підсумки». По суті, вони вперше в Україні сформували стандарт експертної подачі економічних новин. Ми одними з перших в Україні почали системно працювати з інфографікою прямо в ефірі – щоб складні макроекономічні дані були зрозумілі не тільки аналітику, а й власнику малого бізнесу. Окрема гордість – наші прямі включення з міжнародних форумів: Давос, форуми в рамках українсько-європейського ділового діалогу. У результаті український глядач чув світових спікерів без посередників, без переказу і в режимі реального часу. Ну і, звичайно, наші спеціальні репортажі з місць подій: ми виїжджали на найбільші виробництва, в агросектор, в IT-компанії — показували реальну економіку України зсередини. Це складніше робити, ніж студійну аналітику, але це чесніше.
— 2009–2011 роки були не найспокійнішими для країни та медіаринку. Чи були піки телеперегляду, які вас самих здивували?
— Так, і це дуже показова історія. Парадоксально, але саме кризові періоди давали нам рекордні показники аудиторії. Коли змінювався курс гривні, коли НБУ приймав несподівані рішення щодо валютних обмежень, коли точилися гострі дискусії про співпрацю з МВФ – глядачі йшли саме до нас. Тому що ми не панікували, ми надавали контекст і були об’єктивними. Усі ці роки рейтинг каналу стабільно зростав, а наш онлайн-трафік, наприклад, в окремі дні збільшувався у чотири-п’ять разів. Ми не кричали «все пропало», а намагалися надавати контекст. Це найкраще підтвердження того, що формат працює: коли тобі страшно і незрозуміло — ти йдеш туди, де тобі пояснять, а не налякають ще більше.
— Ви згадали про онлайн. Наскільки цифровий напрямок важливий для UBR сьогодні, і які нововведення ви впроваджуєте в роботу редакції?
— Це один із наших головних пріоритетів на 2012 рік. Ми повністю переосмислили підхід до якості новин. По суті, наш підхід — не обов’язково бути першими, але обов’язково бути найточнішими. Ми впровадили внутрішні стандарти верифікації новин – ми обов’язково перевіряємо інформацію через кілька незалежних джерел, перш ніж вона потрапляє в ефір або на сайт. Паралельно розвиваємо експертну мережу: у нас сьогодні понад сто постійних експертів – економісти, юристи, аналітики ринків. Наші експерти готові надати коментар протягом 15–20 хвилин після запиту редакції. Це конкурентна перевага, яку складно скопіювати: ми будували її роками.
— Розкажіть про співпрацю з іншими телеканалами та медіапартнерами. Чи є у UBR спільні проєкти?
— — Знаєте, я навмисно уникаю слова «партнерство», коли воно ні до чого не зобов’язує. У нас є конкретні робочі історії. Найбільш системна співпраця склалася з «Першим Національним» — ми обмінювалися аналітичними матеріалами, наші експерти з’являлися в їхньому ефірі, їхні кореспонденти — у нашому. Це органічно: у них — широке охоплення по всій країні, у нас — глибина в діловій тематиці. Виходить взаємодоповнення, а не конкуренція. Є контакти з низкою регіональних каналів — особливо там, де активна промисловість: Харків, Дніпро, Запоріжжя. Нам важливо, щоб ділові новини не були лише київською історією. Ну і в рамках холдингу ESG — там своя синергія, телебачення ж не живе у вакуумі — не буду розкривати всі деталі, але ресурс це відчутний.
— Ваша аудиторія — вона змінилася за ці роки? Ви взагалі її відчуваєте, розумієте, хто дивиться?
— Змінилася, і суттєво. У 2009 році наш глядач — це, насамперед, топ-менеджер великої компанії або власник середнього бізнесу, переважно чоловік 35–50 років, який живе в Києві. Сьогодні все змінилося — аудиторія стала значно молодшою і ширшою географічно. До нас прийшло покоління 28–35-річних: це підприємці нового формату, фрілансери, люди з IT. Це дуже вимоглива аудиторія, вони хочуть розуміти, що відбувається з економікою України та світу, і вони постійно тримають нас у тонусі (сміється).
— Останнє запитання – традиційне, але все ж: що попереду? Яким ви хочете бачити UBR через кілька років?
— На це запитання часто дають красиву відповідь, наприклад, «будемо першими» або «будемо найкращими». Але я хотів би, щоб у майбутньому нас сприймали як найбільш надійне джерело ділової інформації. Щоб без нас український бізнес просто не уявляв свого ранку. Але для цього потрібно зробити ще дуже багато – ми хочемо перетворити UBR на повноцінний аналітичний хаб. Ми рухатимемося в бік мультиплатформенності, мобільних рішень, можливо подкастів – цей напрямок набирає сили. Ринок ділової інформації в Україні – величезний, і він все ще недооцінений. Тому можна сказати, що ці три роки ми займалися підготовкою фундаменту. А тепер починається реальне будівництво.