Статьи
Сергей Левочкин: оппозиции не нравится борьба с коррупцией
05.02.2011 15:13

Сергей Левочкин: оппозиции не нравится борьба с коррупцией

Глава Администрации президента Сергей Левочкин в эфире "Польского радио" рассказал о своих нелегких трудовых буднях. А также о подготовке Евро-2012, об отношениях Украины и Европейского Союза, о НАТО, о демократии, оппозиции и вопросах энергетики. И еще много о чем…

Ви очолили консультативний комітет між президентами України і Польщі. Які його функції і чого стосуватиметься його робота?

- Робота консультативного комітету, який ми очолили спільно з моїм колегою Яцеком Міхайловським, спрямована на те, щоб забезпечити волю Президентів двох країн і максимально оптимізувати роботу в галузі двосторонньої співпраці України і Польщі.

Питання яке задають українські журналісти, яке задають польські журналісти – чому візит відбувся тепер, саме тепер? Минув вже рік після того, як Віктор Янукович став главою держави. Чому саме тепер?

- Ви знаєте, що протягом минулого року було кілька контактів на вищому рівні, була дуже позитивна динаміка міжурядових контактів, тому це зробило добре підґрунтя для того, щоб візит нинішній і переговори між Президентами були максимально результативними і свідченням тому є перелік документів, який був підписаний Президентами вчора, який створив міцний фундамент для подальшої співпраці між нашими країнами.

Деякі польські експерти, українські експерти мали певні сумніви чим наповнити стосунки польсько-українські, якими конкретно проектами. Що, окрім ЄВРО-2012, окрім євро інтеграційних справ може знайтися у цій співпраці польсько-український?

- Насправді вже ті дві позиції, які ви зараз назвали, вони передбачають величезний обсяг роботи і двосторонніх контактів і тема ЕВРО може бути ефективним локомотивом для розвитку української та польської економіки, покращення іміджу наших країн у світі і з іншого боку євро інтеграційна тематика також є принципово важливим, оскільки Україна обрала стратегією свого розвитку європейську інтеграцію і приведення своєї економіки та законодавства до рівня європейського, і на цьому шляху для нас принципово важлива допомога наших польських колег, наших польських друзів, які цей шлях уже пройшли. З іншого боку Польща, долучаючи Україну до євроінтеграційних процесів, отримує надійного партнера і сусіда, який може шляхом інтеграції своєї економіки і шляхом розвитку двостороннього економічного співробітництва дати новий економічний розвиток нашому регіону, що в кінцевому результаті відобразиться на розвитку бізнесу в Польщі, а відповідно на зростання прибутків підприємств, які будуть залучені до такої економічної співпраці між нашими країнами. Крім того, величезна складова нинішнього візиту – це економічна співпраця і свідченням того є сьогоднішній захід: ви бачите тут на біржі десятки бізнесменів з України, з Польщі. Мі маємо досвід вже майже десяти компаній українських, які розмістили свої акції на польській біржі – одна з них входить до двадцятки найбільших розміщень і це успішний досвід, коли відбувається ця сама економічна інтеграція на рівні компаній. І це найважливіший елемент і складова, на яку спрямована робота державних органів, щоб бізнес розвивався, створювались додаткові робочі міста, люди отримували зарплату і платились податки.

Цього року Україна планує підписати дві важливі угоди: угоду про асоціацію з ЄС та угоду про утворення зони вільної торгівлі. Минулого року представники європейської комісії розповідали, що переговори з Україною почали вкладатися у прагматичний рівень, що почався прогрес у цих переговорах. Це означає, що Київ пішов на якийсь поступки, якщо так, то у чому і на що ще може погодитися Київ, і на чому Україна буде стояти до кінця?

- Ми разом з нашими європейськими колегами разом відпрацювали формулу, згідно з якою всі спірні позиції розділені на три кластери. Перший це там, де ми вже зараз можемо знайти компроміс. Сюди відноситься величезна кількість номенклатури сільгосп продукції, продукції індустріального сектору. Другий кластер – це ті позиції, де ми можемо ввести режим зони вільної торгівлі через два роки, і третій – це більш довготривалий термін і вони будуть віднесені до третього кластеру відповідно на більш довгий проміжок часу. Така формула в переговорах працює. Але водночас я хочу сказати, що Президент України дав завдання уряду, який зараз веде переговори, максимально наблизити терміни підписання угоди.

Президент України дав завдання уряду, який зараз веде переговори, максимально наблизити терміни підписання угоди


Тому я думаю, що ми трішечки модифікуємо підхід України і зробимо все від нас залежне, щоб угода про зону вільної торгівлі з європейським союзом запрацювала якнайшвидше.

Дещо підзабута останнім часом тема НАТО. Пам’ятаємо, що у 2008 році отримала Україна декларації від альянсу про те, що стане колись членом. Тепер змінилася ситуація, змінилися принципи зовнішньої політики. Але все ж таки – ця програма, яку НАТО надало Україні, вона виконувалася. У 2009 році, як пам’ятаємо, альянс розкритикував України за неналежне виконання цієї програми. Чи ця програма виконувалася минулого року і на якому рівні вона була виконана?

- Україна активно співпрацює з НАТО. Україна бере участь в програмах співпраці і те, що Україна визначилась як позаблокова держава, ніяким чином не відображається на спільних програмах співробітництва. У 2010 року з боку України були докладені певні зусилля до того, щоб вивести рівень нашого співробітництва на той рівень якого від нас власно очікували наші партнери з країн НАТО. І я можу сказати, що план наших дій був на 2010 рік майже повністю виконаний і у нас є амбітний план співпрацю на 2011. Крім того, очікується в квітні візит генерального секретаря НАТО пана Расмусона в Україну. Тому я можу сказати, що рівень співпраці зараз нормалізований, від відповідає інтересам НАТО і інтересам України. І плани, які створюються спільні, вони будуть виконуватися з боку України, бо до того є всі наявні підстави.

Питання щодо енергетики. Газета «Комерсант-Україна» останнім часом опублікувала таку статтю, де йшлося про те, що Евросоюз вже не зацікавлений вкладанням грошей у модернізацію української газотранспортної системи. Власне газета визначає що, я зацитую, «у Брюсселі виходять з того, що у разі будівництва двох газопроводів з Росії до ЄС, тобто Південного потоку і Північного потоку, необхідності в українському та білоруському транзиті газу більше не буде». Тобто фактично євро комісія підштовхує Київ до створення спільного підприємства з Газпромом. Як знаємо український уряд був проти цього. Яка взагалі позиція української влади, бо Президент продовжує запрошувати інші країни, країни Європейського Союзу, так і Росію до спільної модернізації ГТС України?

- Позиція Президента України була неодноразово ним публічно оголошена, вона ніяк не змінилася і полягає в тому, що модернізація української ГТС потрібна. В цій модернізації має брати участь крім української сторони і Росія і Європейський Союз, тому що Росія – це виробник газу, а Європейський Союз – це споживач газу, Україна – виконує транзитну функцію. І для того, щоб у всіх була впевненість в тому, що система буде працювати ефективно, Україна запрошує до участі в модернізації двох необхідних складових цього процесу.

І незмінною лишається позиція щодо Південного потоку – Україна ще в минулому року запропонувала альтернативний Південному потоку варіант, який пройде по суші, по український території, який щонайменше в п’ять разів дешевший і надійніший, тому що Чорне море – глибоке море і прокладання такої довжини трубопроводу буде дуже коштовним, дуже складним з технічної точки зору і навіщо це робити, якщо може бути створений альтернативний маршрут, який буде починатися на кордоні Росії і України і закінчуватися точно в точці, де з моря має виходити по проекту Південний потік, який набагато дешевший і набагато надійніший. І така презентація цього проекту відбулася і в Брюсселі і в Москві і наразі мі очікуємо від наших європейських і російських партнерів відповіді на цю пропозицію .

Якщо питання стосується нафти – цього року Росія планує закінчити будівництво нафтопроводу БТС-2, який омине Україну, Білорусь, омине Польщу. Чи такі плани Росії, чи така загроза для наших спільних планів транзиту енергоносіїв, чи ці плани можуть якось спонукати Польщу передусім, щоб вона більш активно почала рухатися у продовженні цього спільного Євразійського енергетичного коридору, який починається в Одесі, через Броди мав йти до Плоцька і до Гданська. Чи це стане якимось стимулом, тим більше що Одеса-Броди вже працює в аверсному режимі, що нафта вже пішла до Білорусії?

- Минулого року відбулися дві події – Україна підписала транзитну угоду з Росією до 2025 року, де зафіксувала для себе обсяги прокачки нафти, тому ми переконані в тому і є домовленість з нашими російськими друзями та партнерами, про те що обсяги нафти, які ідуть українськими нафтогонами в бік Європи, вони зафіксовані і Україна буде виконувати свої обов’язки по транзиту нафти. Що стосується Одеса-Броди, то загальновідомий факт, що видобуток нафти в каспійському регіоні зростає. І ця нафта буде шукати шляхи для того, щоб потрапити до ринків. Один з найефективніших шляхів потрапити на європейський ринок – це українсько-польський маршрут. Тому ми в черговий раз під час переговорів з нашими польськими колегами дали такий сигнал, про те, щоб ця робота в Польщі зараз по аналізу бізнес-складової цього проекту поновилася, щоб польські компанії, які можуть бути зацікавлені у цьому проекті провели цей аналіз з урахуванням того, що в Давосі в цьому році президентами України і Азербайджану було досягнуто угоди про прокачування в цьому році нафтогоном Одеса-Броди 4 млн. тон азербайджанської нафти. І враховуючи те, що я сказав, обсяги виробництва нафти продовжують зростати є добра перспектива того, що нафтогін може працювати на всю проектну потужність, а потужність його складає майже 15 млн. тон нафти на рік. Це легка якісна нафта каспійська і вона може бути дуже цікавою для європейських переробників нафти.

Власне економіка це рушій політичних стосунків, власне економіка, товарообіг, взаємне проникнення інвестицій, в Польщі іноді нарікають, що в Україні дуже важно вести бізнес, дуже важно іноземцям. Що можна зробити щоб покращити бізнес-клімат у державі?

- Українська влада з першого дня президентства Віктора Януковича робить реформи. Ми пройшли етап підготовки реформ, опрацювання програм, зараз створений механізм впровадження реформ і уже найближчим часом ми сподіваємось, що інвестори відчують, що в Україні відбуваються зміни. Наріжним каменем реформ є дерегуляція, вже скасовано майже 90% всіх дозволів, які існували в Україні, йде боротьба з корупцією. Президент направив в парламент антикорупційні закони, які пройшли експертизу «греко» і є законами світового рівня. Ми переконані, що адаптація цих законів дозволить суттєво зменшити корупцію, що є також складовою інвестиційного клімату в державі, і таким чином у нас є підстави сподіватися, що економічні реформи, реформи судові, боротьба з корупцією, політична стабільність дадуть можливість інвесторам насправді відчути, що в Україні змінюється клімат і цей клімат змінюється на краще.

Група українців, які мешкають в Польщі закликали польську владу не вірити заявам Віктора Януковича про те, що демократія в Україні не є під загрозою. Вони звернулися до польської влади з відповідним листом. Отже, здається, що запевнення Києва, що над Дніпром не відбувається згорнення демократії не усіх переконує, зокрема європейські організації.

- Ви знаєте, Україна – це молода демократія. В цьому році нашій державі лише 20 років, і я переконаний в тому, що зараз ті процеси, які намагаються представили як згортання демократії насправді є елементами зростання і зміцнення української демократії. Такі випробування, які є зараз, треба пройти.

Багато в чому антикорупційна політика нинішньої влади не подобається опонентам

Багато в чому антикорупційна політика нинішньої влади не подобається опонентам і через те, вони намагаються представити деякі, я не кажу про всі, але деякі випадки боротьби з корупцією, як елемент політичної боротьби, але це не так. І я можу вас переконати в тому що найближчим часом… власне час розставить все на свої місця. Треба трішки почекати, подивитись за тими процесами, які відбуваються в Україні і безперечно друзі, партнери з Польщі, наші сусіди мають нас підтримувати, підтримувати Україну, вірити в Україну, і я переконаний що все буде добре.

В Польщі працюють десятки тисяч українців або навіть сотні, а у світі взагалі мільйони. Що робить українська влада аби захистити заробітчан і що робить влада щоб створити умови для вдалого повернення українських працівників на Батьківщину?

- В вашому питанні лежить відповідь – єдина можливість повернути людей на Україну це створити робочі місця. Для створення робочих місць влада має проводити реформи, і нинішня українська команда, яка працює у владі, команда Президента Януковича, робить величезний обсяг кроків з реформування економіки країни. Як я Вам уже говорив, у нас зараз розроблені програми за 21 напрямком реформ. Ці реформи в економічний сфері торкаються абсолютно всіх її сегментів і вони рознесені в часі, тому що є реформи більш коштовні, є реформи які потребують меншого ресурсу, але прогрес по кожному з напрямків реформ має покращити інвестиційний клімат, бізнес клімат. Це дозволить створювати робочі місця, і тоді українці зможуть працювати в Україні. Тому що розмовами людей на Батьківщину не повернеш, треба дати їм можливість заробляти для того, щоб годувати свої сім’ї. З іншого боку нам відомі численні факти, коли права українців, які працюють навіть в європейських країнах, порушуються. По цьому напрямку іде робота Міністерства закордонних справ на рівні двосторонніх відносин з нашими партнерами в Європі, і ми робимо все від нас залежне і все можливе для того, щоб максимально сприяти нашим громадянам, які зараз працюють за кордоном.

Прослушать аудиофайл::

 

Источник: Polskie Radio

При полном или частичном использовании материалов сайта, ссылка на "Версии.com" обязательна.

Всі інформаційні повідомлення, що розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна